Зараз я чекаю на появу третьої дитини. Коли ти кохана та любиш свого чоловіка, можна сміливо ще планувати дітей. Адже дитина, зачата в коханні, обов’язково буде здоровою, міцною і щасливою. Я вдячна своєму чоловікові, що він у мене є. Я, чесно кажучи, не уявляю себе поруч із іншим чоловіком. Мій чоловік – моя опора та підтримка. До речі, у нього дуже добрі батьки, що важливо для прекрасних стосунків у сім’ї.

Ми маємо дві дочки. Коли чоловік дізнався, що я знову чекаю дитину, він постійно каже про сина. Я, щиро кажучи, не уявляю, як йому сказати правду. Минулого тижня я дізналася, що в нас знову буде дівчинка. Я думаю, що чоловік сильно засмутиться. Але я теж хотіла хлопчика, проте вже змирилася з тим, що знову буде дочка. Відверто кажучи, мати трьох дівчаток теж добре.

Вони підтримуватимуть одна одну, навіть коли виростуть і будують свої сім’ї. Мої доньки теж налаштувалися, що в них буде братик. Крім того, ім’я йому придумали вже. Чи варто сказати чоловікові зараз чи краще зачекати до народження дитини? Мій батько, коли я народилася, теж засмутився. Ми з сестрою дві дівчинки у нашій родині. Але потім згодом звик.

Він навіть із пологового будинку не хотів мене забирати. Просто сказав моїй мамі: «Приїдеш одна з дитиною на таксі, а я вдома чекатиму». А потім і займався зі мною, і гуляв, вчив спорту, машину навчив водити. Досі дуже дбайливо ставиться і до мене, і до сестри. Значить, і мій чоловік звикне.

Головне в житті, щоб наші дітки були здорові, а стать майбутньої дитини не має значення. До речі, з двома нашими доньками, яким 7 і 9 років, мій чоловік не дуже ладнає. Він швидко від них втомлюється, і постійно каже: «Ідіть до мами». А загалом, добрий та чуйний батько.

Чи може якось підготувати його? Запитати, що він думає про народження третьої доньки? Я буду багатодітною матір’ю, а це така відповідальність. Чому чоловіки хочуть сина, спадкоємця? Він казав мені, що з народженням сина сам займатиметься ним. А з донькою, виходить, що не буде?

Я дуже боюся сказати йому про це. Напевно, треба розповісти свекрусі, і ми разом вирішимо, як вчинити. Мої свекри люблять наших дівчаток, задаровують їх подарунками, у вихідні забирають до себе. У мене чоловік хороший, але іноді може й розлютитися, накричати на мене, відстоюючи свою точку зору.

Мій чоловік постійно дивиться на сім’ю свого брата, у якого два сини, і прямо каже мені: «Подивися якісь маленькі, чудові чоловіки». Мені прикро. А чим наші дівчатка гірші? Тож і не знаю, як бути? Як сказати чоловікові, щоб він не засмутився, а підтримав мене. Краще зараз чи вже після пологів?

КІНЕЦЬ.