Мої мама й тато вже досить таки немолоді люди зараз.

Моїй мамі нещодавно виповнилося 67 років, а татові – 69.

Нещодавно тато з мамою покликали мене з моєю рідною сестрою до себе в гості.

Ми гарно усі разом повечеряли, добре поспілкувалися, розповідали одне одному багато про те, що було останнім часом.

Повідали, що нового відбулося в кого в житті, а потім мій тато сказав, що має до нас з Світланою досить серйозну розмову.

Тато став пояснювати, що хата їх залишиться нам з моєю сестрою у спадок в рівних долях і батьки вже збирають документи, щоб оформляти спадок на нас.

Але наша Світлана, чого я від неї ніколи не могла очікувати, спочатку мовчала.

А потім сказала, що в неї троє дітей, а у мене лише одна єдина донька, тому було б правильно хату ділити на усіх онуків.

Тато наш вислухав уважно Світлану і сказав, що про дітей мають дбати їх батьки, а не дідусі з бабусями, тому вони рахують, що буде дуже правильно, коли все залишать лише нам двом з Світланою.

А ми вже самі розпоряджатимемося нашим майном.

Наші тато з мамою онуків люблять своїх дуже, але спадок хотіли б залишити донькам і я їх розумію, адже так роблять завжди більшість батьків.

А Світлана після того встала відразу та пішла додому.

Сестра тоді дуже образилася на наших батьків, не розмовляє з ними й досі відтоді.

Мама з татом засмутилися дуже від цього.

Я вже не знаю, як правильно вчинити, адже шкода маму й тата.

Зараз вже думаю, що можливо, мені погодитися на пропозицію моєї сестри мені і отримати меншу частку, хай Світлана візьме собі більшу частину, якщо вона хоче так.

Я за те аби в родині був спокій, вже не буду триматися за гроші.

Я не хочу, щоб між нами були недобрі відносини, шкода батьків.

Але мій чоловік проти, каже, що не правильно це, не справедливо і я не маю поступатися Світлані.

Чоловік аргументує це тим, що батьків будемо доглядати ми з сестрою, а не діти її і грошима будемо скидатися ми з нею, а не внуки, тому діти Світлани тут ні до чого.

Але чи правий мій чоловік?

Як правильно зараз мені вчинити?

КІНЕЦЬ.