Коли Жанна загадала бажання мати такого ж чоловіка, як Галя, вона не подумала, що бажання здійсниться повністю. А даремно.
— У мене чоловік зробив кар’єру, начальником працює, гроші великі отримує, — хвалилася перед подругами Галина на вечірці, присвяченій десятиріччю закінчення школи… «Хочу такого ж чоловіка, як у Галини», загадала Жанна бажання, задуваючи свічки на свій День Народження… Через три місяці Жанна познайомилася з Максом.
А ще через два місяці вони одружилися. Макс був турботливим і люблячим чоловіком. Незабаром Макс прийшов з роботи трохи запізнившись, веселий і радісно повідомив, що його підвищили на посаді. Поки що заступником начальника відділу, але незабаром начальник піде на пенсію, і Макс займе його місце.
«Вийшло!» — раділа в душі Жанна.Незабаром Макса дійсно призначили начальником відділу. Чоловік успішно справлявся з обов’язками керівника. Начальство оцінило його працьовитість.
Максу підвищили зарnлату, регулярно нараховували бонуси і в усьому підтримували його починання. Само собою, паралельно зростав і добробут сім’ї Жанни і Макса. Вони регулярно їздили на курорти, одягалися модно і стильно.
Чоловік вже був в змозі повністю забезпечити сім’ю. Незабаром у них народилася дочка. Макс запропонував дружині піти з роботи і дбати лише про дитину і чоловіка. Жанна з радістю прийняла пропозицію. Так тривало два роки.
Одного разу Жанні зателефонували з невідомого номера.
— Здрастуйте, мене звуть Валерія. Я вас прошу відійти в сторону й не заважати нашому з Максом щастю. Ми любимо один одного, але лише жалість по відношенню до вас не дозволяє йому роз лучитися… Жанна була приголомшена. Не усвідомлюючи своїх дій, автоматично, вона набрала номер Галини і запропонувала їй зустрітися.
— … Ось така у мене траrедія, — завершила свою розповідь Жанна і витерла сльози.
— У мене таке відчуття, що ти розповідаєш моє життя.
— Сказала Галина, вислухавши подругу.
— Мені теж так само дзвонили і писали kоханки мого чоловіка. Доводиться миритися з їх існуванням. Я його люблю, так і відмовитися від благополучного життя не хочеться… «Моє бажання збулося тютелька в тютельку», думала Жанна, повертаючись додому.
КІНЕЦЬ.