Це сталося декілька років тому саме тоді я повернувся додому.  До цього часу я був вже більше 6 років на роботі за кордоном. Так вийшло що ми з Іванкою хотіли побудувати власний будинок, і для цього нам треба було багато грошей. І ми вирішили що я маю поїхати за кордон на роботу а вона залишається дома та буде слідкувати за тим як будується будинок. Допомагати мав її однокласник, який виявляється має власну будівну компанію, це було досить доречно, адже могла бути і знижка, і якісно було б зроблено. Я побачив що Андрій закоханий в Іванну, але я не думав про це бо довіряв їй.

Мені вдалося знайти хорошу роботу, так кожного місяця я скидав гроші на будинок, а Іванна мені кожного разу звітувала та показувала як просувається будівництво. Все було добре я бачив як будується наша мрія та була мотивація працювати.

Через деякий час роботи в мене стало ще більше і було можливість вкласти гроші щоб потім отримати ще більше тому, я став телефонувати рідше але кожного разу як тільки мав можливість я телефонував. Та Іванка почала віддалятися, вона все менше хотіла говорити, та більш холодно відповідала. Я розумію що там щось відбувається але пройшов лише рік. Думав їхати додому, але наші розмови все ж повернулися до звичного русла. 

Я продовжував працювати будинок все більше і більше ставав схожим на той самий з наших мрій.  Та знову почалися проблеми, так я все ж вдало вклався грошей тепер нам надовго вистачить. Вирішив зробити сюрприз та не казав що я повертаюся. 

Всю дорогу додому в мене був мандраж в тілі. Я був радий що нарешті побачу свою кохану та в нас вже буде свій дім. Приїхавши я постукав в двері  довгий час ніхто не відкривав, а потім відкрила двері дитина років чотирьох-п’яти. Я був шокований, але подумав можливо це гості якісь прийшли. Запитав чи є хтось дома дитина розвернулася та почала кричати за мамою, з дверей показалася Іванна і дитина підбігла до неї, я був шокований, в голові було це що моя дитина. Стояли мовчали та дивилися один на одного. Та я все ж наважився запитати, чи це моя дитина , вона мовчала, а потім вийшов Андрій одягнутий в легкий хала. Нарешті мені стало все зрозуміло. 

Я не міг зрозуміти завалив питаннями як так та чому. За неї відповів, Андрій: ” а що ти думав що надовго можна залишати дружину саму? Вона ж почне сумувати”. 

Я почав думати що мені робити. Адже я просто так працював на роботі, та приїхав на що нічого. Все зникло дім дружина та я все ж вирішив боротися за це, але повертати дружину вже не хотів. Вирішив поговорити з нею але вона не захотіла з’їжджати бо це ж дім теж її на половину. Також декілька разів до мене телефонував Андрій та казав, щоб я перестав приходити вона вже не моя.

Тоді мені довелося звернутися до суду,  та вдалося повернути свій будинок. Ми розвелися та почав жити сам і шукати нове своє щастя, добре що хоч працювати поки не треба бо вдало вклався

КІНЕЦЬ.