Чоловік приховав від мене, що дав свекрусі гроші на відпочинок. Нещодавно дізналася, що чоловік зі своєю сестрою склалися на подорож своєї матері на відпочинок за кордон. Коли я почала обурюватися, він відповів, що це нормально та й сума невелика. А то я не знаю, скільки коштує такий відпочинок!

Розлютила мене така його поведінка тому, що його мати ніяк нам не допомагає і ніколи цього не робила. Ніколи не привітала ні чоловіка, ні мене з днем народження. У них у сім’ї це не заведено. Дітям дарує дешеві іграшки. У той час, як мій тато і мама завжди дають велику суму в конверті, ще й торт із дорогим вином приносять. Дітям теж купують пристойні подарунки.

Цього разу нам обом на день народження вони подарували по п’ятсот доларів. Виходить, що чоловік ці гроші витратив на свою матір! Інша річ, якби вони були потрібні на лікування, а то на такий дорогий відпочинок. До речі, мої батьки ніколи не були за кордоном.

Та й взагалі, на морі були лише кілька разів. А переважно відпустку проводять на дачі. Звикли економити, хоч і заробляють добре, тому й не доводиться приходити в гості до дітей та онуків із порожніми руками.

Вважаю, що чоловік вчинив неправильно, давши гроші і ще й приховав це від мене. Але він не бачить у цьому нічого поганого. Навіть пишається тим, що зміг відправити матір на закордонний курорт. Сказав, що вона виховувала їх із сестрою без батька, тому вони зобов’язані про неї піклуватися, до того ж, і здоров’я у неї слабке.

Значить, мої батьки не заслужили допомоги, бо вирощували мене вдвох? А тепер маємо допомагати нашій родині. Мама дізналася, що свекруха поїхала на відпочинок, спитала, де вона взяла гроші на це. Я приховала, щоб її не засмучувати. Сказала, що це її дочка так подбала про неї.

Мама якось швидко завершила розмову. Не дзвонила кілька днів, що на неї зовсім не схоже. Я одразу зрозуміла, що вона образилася. Пізніше вона й сама не витримала і підтвердила мої припущення. Сказала ніби ненароком, що моя свекруха виховала хорошу дочку, а не егоїстку, тому їй нема чого боятися старості.

Я зрозуміла, що це камінчик у мій город, але промовчала. Вирішила для себе, що не візьму від них жодної копійки, щоб не дорікали. Та й чоловік нехай заробляє сам на свою матір, може, тоді зрозуміє.

КІНЕЦЬ.