Кілька років тому, коли я була ще студенткою, я зустрічалася з одним хлопцем. Він не був з багатої сім’ї і стабільного доходу у нього теж не було. Паралельно за мною доглядав однокурсник.

Син багатих батьків. Я сама була з бідної сім’ї і всегда мріяла прожити красиве і щасливе життя. Тому, коли мій хлопець зробив мені пропозицію, то я відмовила йому.

А вийшла заміж за однокурсника. Свого хлопця я любила. Але я вибрала гроші і стабільність. Я сподівалася, що проживу спокійне життя.

Але виявилося, що мій чоловік абсолютно не сімейна людина. Він нічого не цінував з-за того, що у нього все завжди було. Коли його батьки передали їх біз нес йому, то він не зміг з ним впоратися.

Через якийсь час біз нес пішов на спад і розвалився. Кілька років ми жили на батьківські гроші хлопця.

Він завжди жив на всьому готовому, але не був готовий взяти все в свої руки. Коли грошей почало не вистачати, то я запропонувала йому знайти роботу. Але і в цьому він мене розчарував.

Сказав, що не збирається працювати на когось. Я не уявляю, що ми будемо робити в майбутньому. Зовсім недавно я зустрілася зі своєю подругою.

Ми поговорили, і вона розповіла, що мій kолишній хлопець зараз успішний біз несмен. Він зумів вийти з бідності і зараз досить добре заробляє. Коли вона про це розповіла, то у мене були дуже див ні почуття.

Я досі його любила і була дуже рада за нього. За словами подруги, він досі не одружений. Не знаю, чи вийде у нас що-то. Минуло дуже багато років. Але тільки зараз я усвідомлюю свою помилку.

КІНЕЦЬ.