Я робила все можливе, щоб допомагати донькам фінансово. Але одного разу я просто усвідомила, що є для них лише мішком грошей
Я дуже хотіла б поділитися своїм досвідом щодо того, з якими проблемами я зіткнулася до і після появи в нашій родині грошей.
Я була працюючим мігрантом в Італії протягом 14 років: вимушено поkинула свою країну, щоб забезпечити двом моїм дочкам найкраще життя. Раніше ми жили в злиднях, і я дуже хотіла їм допомогти.
Багато жінок з нашого села поїхали працювати за кордон і відправляли гроші своїм сім’ям, покращуючи їхнє життя та роблячи його більш комфортним.
Я пішла за цією тенденцією і купила квартири для своїх дочок, коли вони вийшли заміж, і щомісяця допомагав їм усім, чим тільки могла.
Однак усе змінилося, коли мої дочки перестали працювати і почали сперечатися про суму грошей, яку я надсилала кожній із них. Якщо я відправляла більше одній, інша скаржилася і зви нувачувала мене в несправедливості.
Я почувала себе недооціненою та неповажною.
Останньою краплею став день, коли мої доньки зви нуватили мене в тому, що я поrана мати, адже, на їхню думку, завжди ставлю різницю між ними.
Саме тоді я вирішила перестати надсилати їм гроші і зосередитися на заощадженнях для себе. Вони були люті і не розмовляли зі мною місяцями, сподіваючись, що одного разу я передумаю.
Але я цього не зроблю. Я допомагала їм як могла, і тепер я хочу подбати про себе. Можливо, цього року я навіть зможу купити собі квартиру.
КІНЕЦЬ.