Микола, якому вже за тридцять, прийняв тверде рішення не одружуватися. Спочатку він стверджував, що хоче більше розважитися перед тим, як одружуватися. Однак з роками спостерігав за своїми одруженими друзями та дійшов висновку, що не хоче такого життя.

Він вважає, що бути одруженим означає постійно звітувати перед дружиною, часто сперечатися, мати справу з маленькими дітьми та не мати часу на соціальні заходи з друзями, такі як риболовля або перегляд спортивних турнірів.

Однак перспектива Миколи змінилася, коли одного разу він зустрів дівчину з розкішним каштановим волоссям, коли повертався додому з роботи. Заінтригований, пішов за нею, поки вона не сіла в тролейбус. Чоловік сподівався побачити її знову і, після тижня очікування, нарешті помітив її на тій самій стежці.

Він набрався сміливості підійти до неї, і вони почали розмовляти. Її звати Зоряна, і вони одразу знайшли спільну мову. Микола зрозумів, що передумав парубкувати, і почав мріяти про одруження з коханою.

Зрештою, вони одружилися, і Зоряна виявилася чудовою господинею. Вони були нерозлучні, а друзі дражнили Миколу за те, що він передумав жити у самотності до кінця життя. Спочатку у них народився син, а через три роки – донька. Сім’я була щасливою, Микола допомагав дружині по господарству. Діти були в захваті, коли бачили його щодня після роботи, і зустрічали батька з радісними криками.

Матір Миколи, з іншого боку, тішилась невісткою, яка, здавалося, ідеально ладнала з її сином.

Одного разу у двері їхньої квартири подзвонив гість, і чоловік подумав, що це прийшла його бабуся. Однак, коли він відчинив двері, його зустріла незнайома жінка, яка виглядала нездоровою, у супроводі дванадцятирічної дівчинки. Жінка представилася Юлею і повідомила Миколі, що дівчинка – це його донька Мар’яна.

Їй потрібно було їхати в лікарню, і вона не мала з ким її залишити. Вона поцілувала доньку та пішла, залишивши Миколу в шоку. Зоряна все чула і зрозуміла ситуацію. Вони запросили Мар’яну в дім і обговорили, як познайомити її з братом та сестрою.

Зоряна зателефонувала свекрусі, щоб повідомити про поповнення в родині, а наступного дня Микола і Мар’яна зробили тест на батьківство. Результати підтвердили, що Микола є батьком дівчинки. Сім’я відвідала Юлю в лікарні, і після розмови з її лікарем Микола пообіцяв Мар’яні, що вони знайдуть гроші на ліки, щоб її мама змогла вилікуватися.

Коли прийшли результати тесту на батьківство, матір Миколи зраділа, що у неї з’явилась ще одна онучка. Вона забрала її до себе, а Микола попросив у свого роботодавця аванс, щоб покрити медичні рахунки Юлі. Через три місяці Юлю виписали з лікарні, і сім’я забрала її, а Микола запевнив, що їй не потрібно повертати гроші. Він був радий, що дізнався про доньку, та пообіцяв і надалі підтримувати їх.

Спостерігаючи за Миколою, Зоряна відчувала гордість за такого доброго і турботливого чоловіка.

КІНЕЦЬ.