Андрій розсердився на батьків за такий вчинок. Він не розумів, яким чином малі діти завадили б їм познайомитися з тою невісткою. Виходить онуки для них, як тягар
Андрій з Оксаною жили у місті. Переїхали одразу після одруження. Перший час обоє працювали, мали гарну заробітну плату, тож зовсім скоро зуміли придбати власне житло. Незабаром дружина порадувала чоловіка гарною звісткою – вони стануть батьками. Андрій був не в собі від щастя.
Він завжди мріяв про велику родину, тому навіть не думав зупинятися на одній дитині.
Оксана ось уже 10 років, як сидить в декреті. Народжує дітей один за одним. Андрій старається для родини, працює на двох роботах. Діти усім забезпечені, нічого не потребують.
Крім того, чоловік прекрасно розуміє, що дружині важко справлятися з трьома дітьми одночасно.
Хатні справи також на ній. Андрій радо допомагає Оксані й з дітьми, і з прибиранням.
Щоб не падати з ніг, чоловік вирішив, що вони з дружиною також повинні відпочивати. Саме тому він домовився зі своїми батьками аби ті забирали онуків на вихідних. Дідусь та бабуся не проти.
У селі для дітей більше розваг та й свіже повітря не завадить.
Кожної п’ятниці ввечері приїжджає батько Андрія й забирає онуків, додому повертає у неділю.
За цей короткий час молоді батьки мають змогу хоч трішки відпочити та побути наодинці.
Цього разу плани подружжя не здійснилися. Андрій зателефонував до матері й запитав чи батько вже виїхав за онуками. Вона відповіла, що так, але голос в неї був напружений.
Мабуть, щось сталося, подумав син, проте маму не допитував.
Через хвилин 20 у двері подзвонили. Хлопчики вже були зібрані, Оксана не могла дочекатися, коли дітей заберуть й вона зможе хоч на 5 хвилин прилягти.
На порозі стояв свекор, вручив невістці пакунок:
-Це вам мати смаколиків спекла.
Мені потрібно повертатися, бо у нас сьогодні гості.
-Аякже діти? – не розуміючи запитав Андрій.
-Синку, на цих вихідних ми не можемо взяти онуків до себе.
Приїде твій брат зі своєю нареченою. Нам потрібно познайомитися, поспілкуватися у спокійній атмосфері.
Чоловік розвернувся й поспішив додому. Андрій та Оксана стояли біля порогу та дивилися йому вслід. Вони вже мали плани на суботу, запросили друзів до ресторану. Тепер все доведеться скасувати.
Про відпочинок та сон теж можна забути.
Андрій розсердився на батьків за такий вчинок. Він не розумів, яким чином малі діти завадили б їм познайомитися з тою невісткою.
Виходить онуки для них, як тягар.
КІНЕЦЬ.