Мені 31 рік, був у другому шлюбі, у якому прожив три роки. Все було супер. Весілля, дитина, жила душа в душу. Звісно, були й непорозуміння, але й без них аж ніяк. Сім’я звичайна.

Я працюю, заробляю непогано. Ніхто нічого не потребував. Жили звичайним життям. Коли дружина дізналася, що чекає дитину, ми були на сьомому небі від щастя, оскільки дитина була запланованою і дуже бажаною. Будували плани на майбутнє і були справжньою родиною – міцною та дружною.

Дитина народилася здоровою і міцною, але дуже неспокійною. Ми не спали й днями та ночами. Особливо дружина вона дуже стомлювалася і просто повільно заганяла себе в депресію. Батьків поряд немає, вони живуть в іншій країні, так що допомагали лише порадами (спасибі їм велике).

У нас почалися непорозуміння тому, що я теж втомлювався на роботі і не міг допомагати на повну силу. Але коли у мене з’являвся вільний час, я повністю присвячував його дитині. Так і жили — то чвари, кохання. Дружина моя, тепер уже колишня, дуже сильно змінилася. Вона стала депресивною людиною, я всіляко підтримував її, намагався, щоб вона відпочила, перезавантажилася.

Але останнім часом вона почала заявляти, що почувається нереалізованою людиною, і що не таке життя хотіла. Почалися нові проблеми. Все почалося з того, що я побачив у неї у браузері запит на посилання «що робити, якщо не люблю чоловіка?».

Я був вражений, не чекав такого. Намагався розмовляти, але все без толку. Розмова припинялася з її ініціативи за 5 хвилин. Вона почала займатися роботою в інтернеті і тут взагалі все звалилося. Це доба безперервно, вона перетворилася на зомбі.

Дитина та я відійшли на другий план. Ми все частіше стали сваритися. Їй практично все не подобалося. Дедалі частіше при скандалах вона казала, що не любить мене і ніколи не любила. Все, що сталося було помилкою. Вона стала дуже чужою для мене. Але я її любив, а вона мене нема.

І ось одного чудового дня вона просто зібрала речі і попросила мене з’їхати. За кілька днів подала на розлучення. Я два місяці намагався поговорити, з’ясувати у чому проблема. Пропонував вирішити ці проблеми, але вона не погодилася навіть поговорити. Ображає мене, пише жахливі речі, які сильно на мене діють.

Ось два місяці я вже один. Без неї не можу. Все думаю та вірю. Але вона твердо вирішила і думки не змінює. До того ж, уже й кавалера активно шукає. А я вже забув, коли спав та їв нормально. Ось така моя сповідь.

КІНЕЦЬ.