Дивна співробітниця виживає мене з колективу. Нещодавно наш структурний підрозділ поєднали з іншим. Нових колег я, в принципі, знаю. Іноді стикалася з ними по роботі, люди як люди. Ставлення до мене було нейтральне. Але з недавніх пір одна з нових колег мене не злюбила і намагається налаштувати всіх нових співробітників проти мене. Підставляє мене перед начальником. Я навіть не знаю, що з цим робити.

Не можу зрозуміти, чому вона так дивно до мене ставиться. Я не зробила їй нічого поганого. Єдині дві причини, які мені бачаться, якісь нереалістичні. Першою, можливою, причиною ненависті до мене стала одна дрібна розмова з тією співробітницею. Я прийшла у справах до кабінету, де вона сидить ще із двома жінками, а я прийшла до її сусідки.

У цей момент у тієї дивної співробітниці задзвонив телефон. Їй дзвонила її мама з повідомленням, що донька співробітниці грала у дворі та зламала руку. Вона дуже стривожилася. Почала скаржитися всім, хто перебуває в кабінеті, на те, що трапилося.

Усі двома словами висловили своє співчуття. Я, бачачи, що вона дуже хвилюється, вирішила заспокоїти її деяким жартом. Сказала, мовляв, не хвилюйся, зростуться кістки, міцніші будуть. Що тут розпочалося.

Добрих п’ять хвилин співробітниця вичитувала мене, що так неприпустимо говорити, що в неї жахливе горе. Що в мене просто немає своїх дітей, інакше я б розуміла, який це біль для матері, коли її дитина навіть палець зламає, а тут ціла рука!

Я була в шоці від такої бурхливої реакції. Якось викрутилася, побажавши її доньці якнайшвидшого одужання і сказавши, що я нічого поганого не мала на увазі. Але співробітниця на мене все одно надулася. Того дня я бачила її ще кілька разів у різних місцях, і всюди вона всім скаржилася на жахливе нещастя, що трапилося з її дочкою.

Я вирішила, що співробітниця просто трохи неадекватна. Так, доньку її, звичайно, шкода, що вона зламала руку, але все ж таки це не проблема світового масштабу. Я сама в дитинстві ламала руку, ходила в гіпсі, ні я, ні моя мама так не дратувались із цього приводу.

Зрозуміло, і в інших оточуючих мене траплялося, що їхні діти ламали руки-ноги, але ніхто не бігав по всій організації і не обговорював це питання цілий день. І точно кілька разів у подібних ситуаціях я чула цей вислів, який я вжила. Самі батьки зітхали і казали, що шкода, що перелом у їхньої дитини, але нічого, зростеться — міцніше буде. Тобто люди не бачили у цій фразі нічого образливого. І ось з того часу почалася ворожнеча цієї співробітниці зі мною.

Не можу повірити, невже це може бути причиною ворожнечі? Почала думати, що ж ще може їй у мені не подобається. Кажуть, якщо хтось комусь робить гидоти на порожньому місці, значить, швидше за все, щось заздрить. Вже думаю, може, та співробітниця заздрить мені, що я її молодша на 10 років, що нещодавно вийшла заміж, що відносно краще її одягнена.

Вона мати-одиначка. Зрозуміло, що грошей у неї не так уже й багато. Вона носить кожен день той самий одяг. Я знаю, як це неприємно. Мене мама ростила одна. Теж жили дуже бідно, нормально одягатись я стала, як тільки коли сама пішла на роботу. Але я ніколи не хвалюся ні перед ким, я шанобливо ставлюся до всіх.

І в нашому колективі більшість жінок набагато багатша і краще одягнена, і чим я, і чим та співробітниця. І чоловіки у всіх багаті, а я так, середнячок. За весілля своє ж я проставлялася у колективі, досить багатий стіл був. У мене гарний настрій був.

Можливо, і позаздрити хтось міг, зокрема, та співробітниця. Але, знову ж таки, у нашому колективі у всіх здебільшого є чоловіки, і вони щасливі у шлюбі. Але з усіма та співробітниця добре, а зі мною ось тепер погано. По роботі зіткнень не було. Начебто нормально розмовляли, поки не почалася така поведінка з її боку. Що це могло бути і чому?

КІНЕЦЬ.