Нещодавно у мене був вихідний і я вирішила пригостити чоловіка його улюбленою стравою – борщем. Я витратила цілий день на приготування, починаючи з ранкового походу на ринок, щоб придбати всі необхідні інгредієнти.

Коли ввечері чоловік повернувся з роботи, на столі на нього чекала гаряча тарілка борщу з пампушками та часником. Він навіть не потрудився переодягнутися в домашній одяг і з радістю накинувся на страву.

Коли ми їли, я запитала його, як йому смакує, і, на мій подив, він відповів, не дивлячись на мене: “Дуже смачно, але твоя подруга Сніжана робить по-іншому”. Його коментар застав мене зненацька, і я впустила ложку.

“Звідки ти знаєш, який борщ вона готує?” запитала я, дивлячись йому прямо в очі. Він зрозумів свою помилку і почав кашляти, подавившись картоплею.

Його мовчання говорило багато про що, і я відчула, що щось не так. Я взяла його тарілку і кинула її в раковину, не промовивши жодного слова. Він сидів мовчки, а я кипіла від злості.

Ще більше мене розлютило те, що він порівняв мій борщ, який я завжди готувала за бабусиним рецептом, з якимось експериментальним рецептом моєї подруги, яка навіть не вміє готувати. Моя лють тривала кілька днів, і я навіть не могла змусити себе поговорити з чоловіком.

Я гаряче сперечалася з подругою телефоном, але уникала зустрічей з нею, боячись, що можу втратити самовладання. Не зважаючи на спроби мого чоловіка пояснити й перепросити, я ігнорувала його і відійшла в іншу кімнату.

Для мене його зрада полягала не лише в тому, що він зрадив мене з подругою, я би ще, можливо, змогла б це пробачити, але, найголовніше,  що він засумнівався в моїх кулінарних здібностях!

Я відчула, що він перейшов межу, і налаштована на розлучення. Якщо чоловік не міг оцінити мою кухню, то хай шукає когось іншого, хто задовольнить його смакові рецептори.

КІНЕЦЬ.