Моїй подрузі Олені нещодавно подзвонили родичі з села.

Вони сказали, щоб вона мала совість і маму забрала до себе в місто, адже старенька жінка нічого не може робити сама, їй потрібний постійний догляд родини.

Олена частенько провідує свою маму.

Подруга часто купує їй все необхідне, відкладає спеціально гроші для неї, коли їй трохи їх дає чоловік.

Майже 7 років тому Олена вийшла заміж за заможного чоловіка.

Зараз у них синочок, а два місяці тому вона народила донечку.

В селі мама живе одна і Оксана, по можливості, допомагає їй і чоловік не проти, щоб вона це робила, але лише на відстані.

Адже бачити в себе в квартирі постійно стареньку тещу він не хоче, адже це і запах, і морока зайва, і витрати чималі.

Самій Олені маму шкода, але забрати її до себе, зі зрозумілих причин, вона не може.

Та й, до того ж, дитятко маленьке, вона й заклопотана так.

Нещодавно вмовила чоловіка і Дмитро погодився давати щомісяця 3 тисячі гривень, щоб дружина знайшла доглядальницю для мами в селі.

Олена стала всім знайомим телефонувати, пояснювати все родичам усім.

Просила допомогти знайти якусь жінку, щоб сиділа у мами, готувала їй їсти.

Зрозуміло, що люди зараз набагато гірше живуть ніж раніше, ціни ростуть, зарплати зменшуються, важко усім.

А в селі в людей роботи зовсім немає, важко навіть підробіток знайти, тому 3 тисячі гривень це великі гроші там для людей.

Тому моя подруга справедливо сподівалася, що доглядальниця швидко знайдеться.

Та ніхто зі знайомих і рідних допомагати не хочуть, вважають, що Олена чинить зовсім недобре, перекладаючи відповідальність за маму на плечі чужі.

А Олені дуже прикро, адже родина її вважає багатою людиною, хоча ніхто не знає, як вона насправді живе.

Подруга зовсім не розуміє, невже комусь є різниця до того, хто доглядатиме її маму, вона зараз шукає вихід, як буде краще усім?

Вона ж не відмовляється від мами, не залишає стареньку.

Скажіть, невже справді 3 тисячі гривень за догляд за старенькою людиною дуже мало для села на сьогоднішній день?

КІНЕЦЬ.