Після трьох місяців мовчання чоловік вирішив заговорити зі мною.

Я писала сюди свою сповідь, коли було дуже тяжко через мовчання чоловіка.

Замовк на початку липня. Живемо у своєму будинку, пенсіонери.

Доводилося все господарство вести самій, вирішувати різні проблеми, що у побуті.

Виявилося, що за час життя з чоловіком, я була позбавлена багатьох справ.

Доводилося самій думати, робити, брати до рук інструменти.

У результаті, я впоралася відмінно.

Ніколи в будинку, саду та городі не було такого ідеального порядку, як цього року.

І наготовила заготовки, і сушила фрукти.

Моє ставлення до нього проходило кілька етапів.

То хотілося прибити, то піти і лишити все.

Але я ніколи за весь час його мовчання жодного разу не заговорила з ним.

Нарешті, коли тільки-но я почала отримувати задоволення від його «відсутності», чоловік у жовтні заговорив. Як ні в чому не бувало.

Гаразд, поганий мир кращий за добру сварку.

Не спитала його, чого мовчав?

Півтора місяці поводиться ідеально.

Життя продовжується.

Головне, мені й самій із собою не нудно.

КІНЕЦЬ.