Коли Олена застала свого чоловіка Вадима у фойє ресторану в обіймах з дівчиною, то вона застигла від здивування. Ця подія сталася на весіллі двоюрідного брата Олени, куди її запросили разом зі своїм чоловіком.

Весілля було в самому розпалі, але тільки Олені було вже не до веселощів. Після того, що сталося, її настрій звіпсувався остаточно. Сказавши чоловіку «як ти міг!», вона поспішила до виходу. Там вона викликала таксі, яким і вирушила додому.

Опинившись у квартирі, яка дісталася їй у спадок від бабусі, Олена спішно почала складати речі свого чоловіка в дорожню валізу. Але оскільки валіза була не резинова, то частину речей довелося розкласти по пакетах.

Ось за цим заняттям і застав її Вадим, що пішов слідом за нею з весілля. Оцінивши ситуацію, Вадим кинувся вмовляти Олену не приймати поспішних рішень.

– Олено, ну нічого ж не було, – твердив він.

Але Олена, не звертаючи жодної уваги на белькотіння свого чоловіка, показала йому рукою на двері.

Випроводивши свого чоловіка, Олена вирушила до своїх батьків за своєю донькою.

Минув тиждень, другий. За цей час Вадим не раз просив вибачення у Олени, переконуючи її, що без неї він не може жити. Але Олена ні в яку не хотіла йти на примирення. І можливо, ніколи б не пішла на нього, але втрутилася її рідна мати.

– Оленко, не спіши приймати необдумане рішення. Дитині потрібна не лише мати, а й батько. Допустимо, зустрінеш ти іншого чоловіка. Але яким би добрим він не був, дитина йому рідною не стане.

Зрештою під вмовляннями своєї матері та свого чоловіка Олена пішла назад до Вадима. Поступово відносини між Оленою та Вадимом повернулися до колишнього русла. Про той епізод на весіллі вони майже забули.

Минув рік.

Вадим продовжував залишатися ніжним та дбайливим сім’янином. Працюючи на великому підприємстві, Вадим непогано заробляв. Олена продовжувала працювати в бухгалтерії однієї з найуспішніших міських компаній. Іноді за родом своєї роботи Вадиму доводилося затримуватись на виробництві. Ось і цього разу, коли Вадим повідомив Олену, що сьогодні йому доведеться затриматися на виробництві, Олена не надала цьому жодного значення.

Щоранку, вирушаючи на роботу, Олена відводила п’ятирічну доньку до своєї матері, а ввечері після роботи забирала її. На календарі була п’ятниця. Це означало, що робочий день був на годину коротшим. І Олена після роботи вирішила заглянути на годинку до своєї найкращої подруги Марини. Попереджувати подругу про свій прихід вона не стала.

Після натискання кнопки дверного дзвінка, двері відразу відчинилися. Побачивши на порозі своєї квартири Олену Марина явно розгубилася.

– Ти що, не рада моєму приходу? – Запитала Олена.

– Послухай, Олено, – спробувала випровадити свою подругу Марина. – У мене сьогодні тут побачення буде. Ти не ображайся, але ти не вчасно.

– Добре, добре, вже йду. Але, може, хоча б чашкою чаю пригостиш.

– Ну, гаразд на п’ять хвилин заходь, – погодилася Марина.

Олена пройшла до кімнати і сіла на диван біля журнального столика. З кухні долинали ароматні запахи.

– Ой! – раптом вигукнула Марина. – У мене ж курочка в духовці.

Господиня пішла на кухню, залишивши похапцем свій телефон на журнальному столику. І раптом пролунав дзвінок. Одночасно з дзвінком на екрані з’явилося фото Вадима – чоловіка Олени. Олена не втрималася і відповіла:

-Так.

– Марино, – пролунав голос у телефоні. – Буду за півгодини.

Коли Марина вбігла до кімнати, то з погляду Олени все зрозуміла.

– І давно це у вас? – Запитала Олена. – А, втім, мені це вже не важливо. Можеш забирати його собі.

Коли Олена, забравши доньку у матері, повернулася додому, то там її вже чекав чоловік. Він хотів відразу приступити до виправдання.

– Зачекай, – зупинила його Олена.

Вона відвела доньку до кімнати і там увімкнула їй мультики. А потім повернулася до чоловіка.

– Олено, ти не так все зрозуміла. Мене Марина попросила змінити шланг для душу у ванній кімнаті. Повір, у мене з нею ніколи нічого не було.

– Вадиме, вистачить виправдань. Забирай свої речі і забирайся звідси назавжди.

– Олено, ти що мені не віриш?

– Вадиме, я зараз подзвоню батькові та своєму братові, і вони тебе звідси швиденько виставлять.

– Зрозумів, – відповів Вадим, і пішов пакувати речі в чемодан.

Наступного дня Олена подала на розлучення. А Вадим переїхав до Марини. Через півроку Марина виставила Вадима за двері, заставши його у своїй квартирі з незнайомою жінкою.

КІНЕЦЬ.