Петро Григорович поспішав додому, адже над головою нависали темні хмари й загрожував холодний дощ. Не зважаючи на поривчастий вітер, від якого сповзала шаль, рішучий дідусь не збирався сповільнюватися. Того ранку він забув свою парасольку, не зважаючи на те, що слухав прогноз погоди. Це була звичайна забудькуватість, яка приходить з віком.

Раптом його увагу привернув маленький сірий клубочок – цуценя в біді. Бідолашна тварина була надто слабкою, щоб зійти з дороги, і тремтіла від холоду. Не роздумуючи, Петро Григорович взяв цуценя на руки та забрав до себе додому. Він не міг змиритися з думкою про те, що залишить безпорадну істоту.

Живучи на самоті, маючи дорослих дітей, які рідко приїжджали, Петро Григорович був вдячний за нову компанію. Хоча онуки приїжджали лише двічі на рік, тепер у нього був Сірко, який складав йому компанію. Літній чоловік взяв на себе місію виходжувати цуценя і навіть дав йому ім’я – Сірко – коли відгодував його.

Цуценя мало ненаситний апетит, поглинаючи м’ясо, кістки, субпродукти та недоїдки зі столу. Не зважаючи на витрати, дідусь без вагань використовував свою пенсію, щоб утримувати малюка в ситості. Минали дні, цуценя швидко виросло у великого пса, і вони з дідусем стали нерозлучними. Сірко радісно виляв хвостом, коли дідусь чухав його за вухами.

Тварини відчувають добрих людей, і Сірко любив свого діда, як рідного. Це стало очевидним, коли кілька днів тому сталося дещо несподіване.

Петро Григорович цілий день почувався погано, його кров’яний тиск підвищувався, не зважаючи на те, що він приймав ліки. У нього так паморочилося в голові, що він збирався викликати швидку допомогу, але не встиг – втратив свідомість. Однак Сірко не збирався залишати свого господаря в скрутну хвилину.

Він почав голосно гавкати й дряпатися у вхідні двері, поки сусіди нарешті не прийшли з’ясовувати стосунки. Увійшовши до квартири, вони побачили Петра Григоровича непритомним на підлозі.

Завдяки вірному, сіренькому песику життя дідуся було врятовано. Зараз він одужує, а Сірко залишається поруч, щоб розраджувати та захищати його.

КІНЕЦЬ.