У нас з чоловіком є велика трикімнатна квартира. Наш син недавно одружився і привів невістку до нас додому. Я була щаслива за нього, бо йому уже тридцять сім років минуло і я давно хотіла, щоб у мене були онуки.

Невістка мені спершу сподобалась, вона була доброю, працьовитою і розумною дівчиною.

Але через деякий час, я помітила, що вона не дотримується правил встановлених у нас вдома.

Вона купила собі і нашому синові окремий посуд.

Таке враження, що вона бридиться чашок і тарілок з яких ми їмо.

Я цього не розумію, бо ми ніколи не мали особистої чашки чи тарілки.

Коли ми поїли, то син допомагав мені мити посуд, а невістка не хоче мені допомагати і миє тільки за собою та Олегом.

Я їй говорила, що має мені допомагати, але вона відмовляється це робити. Каже, що ми маємо за собою посуду мити самі.

Олена – вегетаріанка, а ми любимо м’ясо і їмо його кожного дня. Коли я смажу котлети, курку вона навіть і не заходить до кухні.

Я думала, що вона буде допомагати мені готувати вечерю, а вона сидить у своїй кімнаті. Приходить до кухні лише тоді коли я все приготувала і готує для себе салати.

Мало того, що вона сама м’яса не їсть, так ще й мого сина підмовляє, щоб він став вегетаріанцем. Каже, що це буде добре для його здоров’я.

Я цього не розумію, адже він здоровий хлопець і довго на траві не протягне.

Олена прийшла до мого дому і хоче встановлювати свої правила. Живе на всьому готовому і ще сміє командувати. Я через це дуже зла, але нічого не говорю синові.

Я сподіваюсь, що з часом він зрозуміє, що помилився і розлучиться.

Я кожного дня себе переконую, що потрібно трішки потерпіти і цей жах закінчиться, але не знаю чи надовго вистачить мого терпіння. Що б ви робили на моєму місці?

КІНЕЦЬ.