Все почалося, тоді коли дочка привела додому, хлопця за якого хотіла вийти заміж. Вона перед цим нам з батьком багато розказувала про нього який він хороший, як піклується про неї. Ми з чоловіком готувалися до цього накрили стіл, і ось вони зайшли, я відразу сіла як побачила його, а Іван стояв з відкритим ротом. Ми не знали, що і сказати.

Волосся в нього було довше  ніж у нашої доні, а в неї воно довше плечей. В нього у вухах були сережки  , та не тільки у вусі, також були у бровах, та носі. Одягнений він був у шкіряну куртку темного кольору з яскравим малюнком на спині,

Ми не знали що робити, оскільки донька ніколи не розказувала про його зовнішність, а просто що він красивий. Ми все ж посиділи, а як він пішов ми сказали, що він нам не подобається. І що вона з ним буде робити, з такою то зовнішністю. Проте донька стояла на своєму та казала що це їй жити з ним, ми не маємо до цього ніякого відношення.

Незабаром, вони переїхали жити разом до його квартири, хоча донька виглядала щаслива, але ми досі не могли змиритися як він виглядає. Вони не раз нас запрошували в гості проте я з Іваном не наважувалася йти.

Одного разу коли я поралася, по домі а чоловік ремонтував автомобіль, в гаражі. В двері постукали, прийшла донька сама я зраділа. Та вирішила поговорити з нею ще раз, на рахунок її обранця. Проте вона як завжди не змінила своєї думки та попросила дати йому шанс.

Ми так сиділи та розмовляли, почали відкриватися двері, це був мій чоловік, але мене здивувало що він був не сам, Іван був з обранцем нашої доньки, і вони спокійно спілкувалися, та чоловік навіть жартував, я була шокована. Він був настільки проти, а зараз таке він з ним спілкується як з другом. Іван глянув на мене посміхнувся, та сказав :” Він чудовий хлопчина”. У мене  не було слів.

Ми посиділи, та цього разу я вирішила, дати йому шанс та поспілкуватися з ним за столом. Як виявилося  він  хороша людина, з порядної сім’ї, та вже працює лікарем, про що я й не могла подумати.

Я змінила свою думку, та тепер рада за доцю. Ми з чоловіком тепер часто ходимо до них в  гості.

Мені дійсно стало соромно за те що я одразу вирішила ніби він погана людина, навіть не поговоривши з ним. Проте я рада що все вирішилося.

КІНЕЦЬ.