Сьогодні ми розповімо історію Ганни. Вона жінка з сильним та вольовим характером. Має трьох дітей та наглядає за 92-річною бабусею. Незважаючи на обов’язки, вона знаходила час радіти життю. Я познайомилася з Льошою і закохалася по вуха. Через півроку після знайомства ми побралися.

Я навіть не сумнівалася, що це чоловік всього мого життя. Але тоді я nомилялася. Льоша не звик жити в сім’ї, він був мотороաним еrоїстом. Роботою він себе теж не обтяжував. Мені тоді доводилося працювати на двох, навіть у трьох місцях. Комусь треба було годувати сім’ю. А Льоша тим часом розважався. Я часто залишалася вдома із трьома дітьми. Чоловік мій дітьми також не цікавився. Мені допомагала моя бабуся. Але згодом її теж треба було доглядати. Я ж не змогла її кинути у скрутну хвилину.

Ось Льоша такого удару не витримав. Він тоді вирішив розлу читися зі мною. Мало того, він схотів забрати частину квартири. Добре, що все майно до шлюбу я оформила на себе. Після цього мені допомагала моя єдина дочка Катя. Вона забирала двох моїх синів із дитячого садка, а потім уже зі школи.

Робила з ними уроки. Бабусю теж доглядала. Після того як закрили наш завод, мені довелося шукати нову роботу. Я знайшла її у ресторані поряд з будинком. Там я мила посуд. Мені тоді були дуже потрібні гроші. Якось мені принесли на мийку тарілки. На одній із них був цілий шматок м’яса. А я до цього два дні не їла. Я жадібно взяла цей шматок і з’їла його. Саме тоді я й почала носити потай їжу додому для дітей. Приходила додому, розігрівала, і їжа була як свіжа.

На продукти практично не витрачалися, а на мою зарплату я купувала дітям одяг та взуття. Але це не тривало довго, як і очікувалося. Чутки дійшли мого начальника. Він дізнався, що я збираю залишки їжі і несу дітям додому. Я тоді думала, що мене звільнять. З жа хом чекала на розмову з начальником. Коли він мене викликав до кабінету, я почула зовсім не те, що очікувала. Він був людиною з добрим серцем.

Начальник вирішив із кожної закупівлі виділяти продукти мені, щоб я змогла годувати дітей. Саме завдяки ньому ми харчувалися добре. За два місяці він запропонував мені піти на курси адміністраторів. Я була дуже рада і одразу погодилася. Потім я стала адміністратором ресторану, де працювала. А зараз уже адміністратор цілої мережі. Я дуже рада і вдячна йому, адже зараз можу собі дозволити все те, що душа забажає.

КІНЕЦЬ.