Було перше квітня. Як відомо день сміху та різноманітних розіграшів. У Оксани якраз видався вихідний.

Чоловік пішов на роботу, а вона вирішила зробити генеральне прибирання в будинку, а потім придумати для чоловіка якийсь веселий розіграш. Оксана посміхнулася уявивши здивоване обличчя чоловіка, який не розумітиме, що відбувається.

До обіду вона чудово попрацювала, прибрала весь будинок, поскладала речі, а от з розіграшем щось нічого не придумувалося…

Чоловік трохи ревнивий був у неї, тому порада подруги, мовляв “напиши йому любовну смс, ніби ти переплутала номер, і замість коханця відправила йому”, не дуже підходила. Не хотілося псувати йому настрій.

Новина про вагітність теж не підходила для розіграшу. Вони одружені вже п’ятий рік, а дітей так і немає. Зовсім вже простого розіграшу, як насипати сіль в цукорницю, теж не хотілося.

Оксана якраз сиділа і думала, що б його таке вигадати, коли у двері подзвонили.

Вона відкрила. На порозі стояла незнайома їй молода дівчина.

-Ви до кого? – запитала здивована Оксана.

-Ви Оксана, так? Я саме до вас. Я хочу щоб ви знали – я коханка вашого чоловіка.

Оксана стояла і не розуміла, що відбувається.

-Відпустіть його до мене, – продовжувала незнайомка. – Він вас давно вже не любить, живе з вами заради дітей і з жалю…

-Тобто це такий розіграш придумав мій чоловік? – запитала Оксана. – Ну дуже смішно…

Чоловіка вона ніколи не підозрювала в невірності.

-Чому розіграш? Я і справді коханка вашого чоловіка, – продовжувала наполягати дівчина.

-Ну напевно, тому що, по-перше, дітей у нас немає. По-друге, чого мене жаліти, я успішна людина з улюбленою роботою, здорова і щаслива.

-Але, він мені сказав, що у вас двійнята маленькі, і вам важко доведеться самій виховувати їх, – тепер вже здивувалася коханка.

-Все, дівчино, розіграш не вийшов, не псуйте мені настрій, – спробувала випровадити уявну коханку Оксана.

Дівчина швидко оговталася і дістала з кишені телефон. Далі почалися “веселі” фото та відео, на яких чоловік Оксани був з цією дівчиною. По датах ці фото збігалися з “відрядженнями” чоловіка, “рибалками” і “посиденьками з друзями”. На завершення Оксана побачила любовні смс.

Це було занадто. Оксана стояла і не знала, що сказати. Чоловік завжди був турботливий, ніжний і люблячий. А виявилося, що не тільки до неї він такий…

-Стривай, дівчино, зараз я прийду в себе, ви сідайте, – попросила Оксана і поставила на стіл дві чашки з чаєм.

Нарешті, Оксана зважилася:

-А знаєте що, він дійсно любить вас, тому я відпускаю його до вас. Підемо разом збирати його речі.

Під час зборів у Оксани було відчуття свободи і безтурботності. Вона викидала речі з шафи, весело приміряла їх на себе і на коханку, танцювала і сміялася, заодно розпитуючи дівчину про її матеріальне становище.

Виявилося, дівчина розраховувала жити в цьому будинку.

Коли речі були складені у валізи, їх виставили на ґанок. Залишилося дочекатися чоловіка. І от він стояв на порозі.

-Кохана, що це таке?

-Я розлучаюся з тобою.

-Це поганий розіграш, – надув губи чоловік. – Я до тебе з квітами, а ти – з валізами.

-Квіти? Квіти подаруй їй, – Оксана показала дівчину, яка ховалася за дверима.

Чоловік відкривав рот і не вимовляв ні звуку.

-Все, все, все! – вирішила припинити тривалу сцену Оксана. – Давай ключі від машини і будинку і вперед, до нового життя з коханою в курені. Таксі я вам викликала, прощальний подарунок. Злагоди вам та любові!

Коханка стояла відкривши рот. Вона ж не знала, що величезний будинок і шикарна машина – це власність Оксани, подарована їй батьками…