Павло й Оксана вирішили одружитися одразу після того, як дівчина закінчила одинадцятий клас. Багато родичів не розуміли, чому поспішати, враховуючи її юний вік та відсутність освіти й роботи. Дехто навіть запитував, хто буде навчати дівчину хазяйнувати. Проте Оксана мовчала і знала, що поспішати потрібно, так само як і Павло.

Через півтора місяця вона зізналася, що вагітна, і вирішила не гаючи часу виходити заміж. Незабаром після весілля матір Оксани звернулася до лікарні через погане самопочуття. Там їй було поставлено невтішний діагноз – невиліковна хвороба, і через кілька місяців вона померла.

Коли Оксана народила доньку, свекрусі довелось долучитись до догляду за дитиною. Вона не тільки няньчила онуку, але й купувала їй необхідні речі. Однак, регулярно скаржилась, що залишилася без грошей.

Ніна Петрівна продає на ринку різні речі. Її дохід напряму залежить від продажів. Вона ніколи не відмовлялася допомогти молодій сім’ї. Коли не мала грошей, син з невісткою давали необхідну суму, аби придбати речі для донечки.

Оксана якраз шукала роботу після закінчення декретної відпустки, коли дізналась, що вагітна вдруге. Її син народився в той самий день, що й донечка, рівно через три роки. Не минуло й року після народження сина, як Павло повідомив, що він закохався в іншу і хоче розлучення з Оксаною.

Дівчина була дуже засмучена, але вона мала свою гідність і зібравши речі, переїхала у батьківську квартиру, яка лишилась їй від матері. Павло платив аліменти, але це були мізерні кошти. Свекруха допомагала колишній невістці, приходила до її дітей гратися, поки Оксана ходила на роботу прибиральницею поруч з домом.

Робочий день був дуже важким. Коли свекруха приходила, Оксана йшла мити підлогу. Гроші були малі, але вона якось зводила кінці з кінцями. Коли її сину виповнилося два роки, Оксана відвела дітей до дитячого садка, де знайшла роботу няні. Це дозволило їй бути поруч з дітьми та заробляти гроші.

Одного разу свекруха принесла дитячі речі для онучки та онука. Оксана вибрала необхідне та заплатила Ніні Петрівні ціну, яку та назвала. Була вдячна за допомогу.

Якось Оксана пішла на базар, щоб придбати нову куртку для синочка, бо з тієї, яку мав, він вже виріс. Проходячи мимо дитячого одягу, помітила светрик, який свекруха принесла кілька днів тому. Поглянувши на цінник, застигла на місці. Він коштує на третину менше, ніж вказала свекруха. Оксана неабияк розгнівалась. Вона подзвонила до Ніни Петрівни та накинулась на неї з докорами. Заявила, що більше не дозволить бачитися з онуками.

Оксана не знала, що робити далі. Її діти дуже люблять свою бабусю і завжди чекають на неї. Але жінка була настільки ображена поведінкою свекрухи, що не могла навіть дивитись на неї. Розуміла, що можливо це неправильно, проте після такого вчинку, не хоче бачити її у своєму домі.

КІНЕЦЬ.