Розлу чившись з дружиною, батько Софії продовжував піклуватися про дочку. Ігор Семенович купив доньці квартиру, оплачував її навчання в університеті, допоміг влаштуватися на роботу з хорошою зарплатою. Проте… У свої двадцять вісім років Софія живе з матір’ю, її новим чоловіком, і їхнім сином. Чому?

А тому що мати змогла умовити дочку залишитися жити з ними. — Ну що ти будеш робити одна в своїй квартирі? А тут я про тебе подбаю. І їжа у тебе буде нормальною.

Софія і погодилася. Все одно вона додому приходила тільки спати. З ранку до вечора пропадала на роботі. Вона віддала матері ключі від своєї однокімнатної квартири, яку Галина Володимирівна здавала мешканцям. Половину своєї зарплати теж віддавала в сімейний бюджет. Йшов час.

Софія познайомилася з Андрієм. Чоловік прикрасив її життя. Дівчина стала більше посміхатися, ходила щасливою. І коли Андрій запропонував їй вийти за нього заміж, дівчина погодилася. Пропозицію Андрій зробив у лютому, а весілля призначили на літо. На початку весни Софії подзвонили з незнайомого номера.

— Здрастуйте, — сказала жінка.

— Я ваrітна від Андрія. Не ставайте на шляху нашого щастя. Світ померк в очах Софії. Проплакавши годину, вона все ж вирішила зателефонувати коханому. Той, як тільки почув про дзвінок, відразу примчав.

— У мене нікого крім тебе немає. І я доведу. Пішли зі мною, взяв її за руку і привів в свою квартиру.

Там взявши у Софії телефон, включив ноутбук і незабаром видав дані: — Дзвонили з телефону Коваленко Вікторії Павлівни. Це ім’я про щось говорить?

— Ні. — Шукаємо далі. Покопавшись ще трохи, Андрій сказав: — Вона працює на ткацькій фабриці. — У мене мама там працює.

— Поїхали! Вікторія не довго чинила опір. З’ясувалося, що дзвонила вона на прохання свого майстра, Галини Володимирівни. — Мама?! …

— Ти вийдеш заміж, народиш дітей, забудеш про нас!

Хто про нас буде піклуватися?! — вере щала мати, у відповідь на питання дочки. І Софія зрозуміла.

Мама покликала її жити до себе не для того, щоб піклуватися про дочку, а для того, щоб отримувати половину її зарплати і квартплату з мешканців її квартири! Всі ці роки її тупо експлуатували!.. Того ж дня Софія переїхала до Андрія, забрала ключі від своєї квартири у матері. Тепер з мешканцями вона сама домовлятиметься…

КІНЕЦЬ.