Сашко прийшов додому щасливий. Він обійняв маму і повідомив їй радісну новину: -Мамо, я одружуюся! Можеш нас із Ірою привітати.

-Вітаю… а жити де будете?

-Ну як де? Тут у тебе. Ти ж не виженеш сина?

Просто оренда дуже дорого вийде, краще в тебе поживемо і гроші на свою квартиру зберемо.

-Зрозуміло, значить вибору я не маю. Тоді слухай дві мої умови.

Перше, я не буду для вас домробітницею, самі за собою все прибирайте. А друге, комуналку ділимо порівну. Далі щасливі наречені переїхали жити до мами Сашка.

І тут у мами почали виникати різні справи. -Я побігла до будинку культури, сьогодні у нас репетиція з хору. -Мамо, ти що співаєш? – здивувався Сашко.

-Так, а ти не знав?

І взагалі, у мене весь тиждень завантажений. Спочатку басейн, потім хор, а ще хочу ходити на вечірні танці для пенсіонерів. Так мама і гуляла постійно своїми заходами. По будинку вона нічого не робила, навіть пил не протирала.

Вона залишила ці турботи для сина та невістки. Як Іра з Сашком розкидали речі, так вони і лежатимуть доти, доки самі не приберуть. Мама навіть не готувала. Вона говорила, що поїла на роботі чи у себе в будинку культури. Іноді могла зробити омлет, та й то тільки на одну людину.

У якийсь момент невістку Іру це настільки вивело з себе, що вона вирішила все висловити: -Чому ви ніяк мені не доnомагаєте по дому?

Це все ж таки ваша квартира, а вам навіть важко посуд помити. Чому я сама повин на все робити? -А це що за претензії? Тобі Сашко хіба не сказав, що я не збираюся бути для вас домробітницею? Так і ще, ви живете в моїй квартирі, на всьому готовому, майте совість хоч би прибирання самим проводити.