Христина та Лариса – сестри, проте вони настільки різні, що може здатися, що когось із них підмінили. Христина зростала серйозною, цілеспрямованою дівчиною. Тоді як її молодша сестра, Лариса, не прагнула домагатися чогось власними силами й завжди покладалась на батьків.

Багато років тому, мама з батьком почали складати гроші для кожної з доньок, аби у майбутньому забезпечити їх власним житлом. Коли обидві сестри стали дорослими, придбали їм по однокімнатній квартирі. Слід зазначити, що батько та матір дівчат були простими людьми й щоб придбати нерухомість, вони неабияк трудились та постійно економили на собі.

Христина захистила червоний диплом в університеті, її високі досягнення не залишилися непоміченими й вона з легкістю знайшла роботу в перспективній компанії, де й познайомилася з майбутнім чоловіком. Через півтора року вони вирішили одружитися, а ще через рік після одруження, ощасливили рідних новиною про вагітність. Однак, молодша донька, Лариса, була зовсім іншою людиною, ненавиділа навчання. Батькам ледве вдалось вмовити її закінчити університет. Вона не мала довготривалих стосунків і не бажала працювати. Захоплювалася тільки клубами та тусовками.

Матір з батьком намагалися допомогти молодшій доньці знайти роботу, і хоча вона ходила на співбесіди та іноді проходила стажування, її завжди щось не влаштовувало: мала зарплата, поганий колектив, далеко доїжджати та багато інших причин. Лише завдяки наполегливості та контролю батьків, вона змогла знайти нормальну роботу.

Проте незабаром, дівчина вчергове завітала до них, аби попросити грошей.

– Я не прошу на розваги! Мені треба на навчання! Я збираюсь вивчити водіння, отримати права і ви будете мати водія, який возитиме вас на дачу!,- переконувала Лариса, і батьки знову піддалися її вмовлянням та виділили чималу суму на навчання в автошколі.

Вони сподівалися, що на цьому її прохання завершаться, але коли дівчина отримала права, вона повернулася до них, просячи грошей на перший внесок за автомобіль, який збиралася придбати у кредит. Батьки намагалися її переконати, що не мають змоги допомогти, але зрештою здались.

Христину це дуже засмутило та обурило. Вона не бажала, аби матір з батьком фінансували навчання чи допомагали придбати житло. Проте, коли перебувала в пологовому відділенні, їм з чоловіком ледве вистачило коштів, щоб придбати все необхідне. Христина була б не проти, аби ті подарували їм возика для дитини. Але після того, як допомогли Ларисі, грошей не лишилось.

У день виписки Христина намагалась відігнати погані думки. Сподівалась, що її сестра приїде на новому авто, яке вона вчора отримала від батьків, і завезе їх. Але коли прибули додому, ніхто не з’явився. Христина навіть спробувала зателефонувати, щоб дізнатися, де вони застрягли, але ніхто не відповідав на дзвінки.

Пройшов тиждень, коли Лариса нарешті приїхала до сестри. Христя привітно зустріла її, сподіваючись, що та завітала побачити племінника й привезла йому якихось гостинців. Але замість цього, Лариса з’явилась з великими пакунками брудної білизни та попросила Христину випрати її речі, бо її пральна машинка зламалась, а на ремонт у неї не було коштів, адже придбала новий смартфон.

Христину дуже розлютило таке нахабство, і вона попросила її покинути дім, оскільки їй вистачало власних справ.

Це призвело до справжнього скандалу, після якого подзвонили батьки, щоб спитати, що трапилось. Лариса скаржилась їм, що сестра вигнала її з дому. Христина пояснила ситуацію та заявила, що така сестра, гірше чужої людини.

КІНЕЦЬ.