Коли не стало бабусі, я поїхала в село, організувала прощання з нею і стала прибирати в хаті. Ввечері прийшла сусідка і, випадково, проговорилася, що моя бабуся позичила одній жінці в селі дуже велику суму грошей
Вийшло так в моєму житті, що я доглядала свою стареньку бабусю сама.
Я, правду кажучи, сама живу в місті, але в суботу чи неділю завжди старалася приїжджати до своєї бабусі.
Бабуся в хаті могла щось трохи робити сама, але коли я приїжджала, то готувала їй щось смачненьке, прибирала гарно скрізь, привозила їй різні овочі і фрукти, щоб вона тиждень мала що їсти.
Город бабуся вже сама давно не обробляла, господарство не тримала вже теж.
Але й забрати її до себе я не могла, так як жила з чоловіком в невеличкій однокімнатній квартирі.
Та й вона не особливо хотіла залишати свою сільську хатину, казала, що не хоче їхати зі свого дому не зрозуміло куди.
Я не можу сказати, що бабуся мене дуже любила, але вона постійно говорила, що хата її дістанеться мені за те, що я допомагаю їй і доглядаю за нею на старості років.
Бабуся постійно скаржилася мені на своє життя, вона любила, щоб я шкодувала її.
Іноді давала мені трохи грошей на продукти, хоча багато чого я купувала за власні гроші для неї.
А потім моєї бабусі не стало, на жаль.
Я сама організувала прощання з нею.
Прибирати після людей в хаті до мене прийшла сусідка і вона, випадково, обмовилася, що моя бабуся позичила велику суму грошей одній жінці в селі, вона часто приходила до неї, коли мене не було.
Якби сусідка не сказала мені це того дня, ніколи б ніхто про це й не дізнався про це.
Виходить, що чужа людина знайшла підхід до старенької бабусі і гроші взяла у неї.
Я дуже здивувалася, бо й гадки не мала, що в бабусі було стільки грошей.
Я відразу пішла до тієї жінки і відразу стала просити, щоб вона повернула ті гроші.
Тітка Галина, так її звати, відразу пообіцяла їх віддати.
Але через місяць принесла мені лише 3 тисячі гривень, сказала, що більше грошей в неї немає, що я маю бути вдячна, що вона хоч це віддала.
Тітка Галина мені пояснила, що позичала гроші не в мене, а в бабусі і віддавати вона мені нічого не має, вона нічого не винна мені, а оскільки бабусі моєї вже немає, то й гроші їй нікому повертати.
Тепер я навіть не знаю чи можна повернути позичені гроші, адже, виходить, поки я годувала бабусю за свої гроші, вона їх віддала чужій зовсім людині.
Чи є ще шанс у мене повернути ту суму, яку бабуся віддала тій жінці?
Я ж маю право на ті гроші. Хіба ні?
КІНЕЦЬ.