Ми з моїм чоловіком живемо в столиці, відразу після того, як одружилися стали жити в його квартирі.

В селі у мене залишилася мама з братом.

Згодом брат мій Степан одружився і привів невістку додому.

Оксана була людиною непоганою, щиро кажучи.

Але вони чогось з мамою моєї не ладнали відразу, хоча наче причин для цього не було.

Але, на жаль, все їм чомусь не вдавалося знайти спільну мову.

Я особисто маю досить таки спокійний характер, розумію, що вони самостійні дорослі люди, тому ніколи не хотіла втручатися в їх справи.

Сподівалася, що час мине, все владнається і вони порозуміються.

Але одного дня мені подзвонила моя мама і сказала, що брат з дружиною орендувати собі хату і з’їхали від мами.

Звісно мама вважала, що її вини в тому немає, що це братові з дружиною щось не подобається, тоді нехай йдуть собі, куди хочуть.

А Оксана мені якось обмовилася, що мама недобре ставиться до неї.

Я слухала маму, слухала Оксану, але в кожного була своя правда і мені важко було розібратися з тим.

Я розумію, що двом жінкам в одній хаті зовсім непросто, але до них я не втручалася.

Я собі взяла за правильний шлях бути нейтральною, а мама з Оксаною нехай розбираються самі, сподівалася, що згодом вони порозуміються.

А нещодавно мама була в стаціонарі, потім ми її забрали додому.

Ще днів десять їй був призначений догляд.

Наша невістка Оксана медсестра і я їй сама подзвонила відразу, попросила, щоб вона ці дні допомагала мамі, адже вона знає, як все правильно робити.

Оксана сказала відразу, що звісно допоможе, але нехай мама їй платить 100 гривень в день, адже вона даремно теж нічого робити не буде.

Невістка пояснила, що їй за оренду хати потрібно гроші платити.

Я дуже здивувалася.

Тут я з Оксаною вже зовсім не погоджуюся, я її зовсім не розумію.

Це ж мама її чоловіка, його рідна людина.

Як можна відвернутися від неї в такий час?

А мій чоловік каже, що якщо Оксана так робить, значить моя мама заслужила це, недобре ставилася до дружини свого сина.

Але, як би там не було, але я вважаю, що так робити не можна.

Думаю, що в такі моменти рідні люди мають бути разом, щоб там не було.

Адже ніхто не знає, що завтра чекає його.

Я образилася вперше на свою невістку.

Невже вона правильно робить?

КІНЕЦЬ.