Марії пощастило мати люблячого і працьовитого чоловіка поруч — Дмитра, який забезпечував її та їхнього сина, вкладаючи в цю справу всього себе без залишку. Коли Дмитра не ста ло, Марії довелося багато працювати, щоби підтримувати колишній рівень життя сина.

Якось подруга Маші запропонувала їй поїхати до Італії — заробляти на життя, ну, а Марія погодилася, і в результаті вона більше 20 років дбала про синьйора, забезпечуючи сина, який перебуває на батьківщині і допомагаючи йому купити квартиру.

Марія накопичила достатньо грошей, щоб купити собі квартиру і жити спокійно на батьківщині, і вирішила повернутися в Україну.

Маша не сказала синові про свої плани та вирішила влаштувати їм сюрприз перед Різдвом. Сюрприз може й вдався, проте її син і невістка відреагували не зовсім радісно, коли дізналися, що Марія хоче жити одна у своїй новій квартирі.

Молоді запропонували їй пожити разом, а квартиру Маші здавати, щоби був додатковий дохід для потреб їхніх дітей. Марія була проти цієї ідеї і сказала невістці, що хоче жити одна на своє задоволення, не зважаючи ні на чиї інтереси у своєму будинку.

Наступного дня до невістки приєднався і син, і вони зви нуватили Марію в тому, що вона виганяє своїх найрідніших людей зі свого будинку, що, звичайно ж, не відповідало дійсності.

Марія вже купила їм квартиру і багато років забезпечувала їх, нічого не вимагаючи натомість, а тепер вона втомилася і їй захотілося пожити однією.

Зрештою, Марія вирішила у грубій формі відповісти синові, що у свою квартиру вона нікого впускати не збирається.

Незважаючи на конфлікт, Марія любила свою сім’ю та хотіла допомогти онукам, чим могла. Вона дуже довго жила заради своїх рідних, а тепер настав час, коли їй можна було жити нарешті власним життям.

КІНЕЦЬ.