— А така квітка буває по-справжньому? — Оленка вставала раніше за всіх, одразу бігла до бабусиної кімнати і залазила до неї під ковдру. — Буває чи ти вигадала?

— Ну звичайно буває, Оленко!

Це ж дуже рідкісна квітка, вона лише один раз за своє життя і цвіте. Оленка обійняла улюблену бабусю за шию: — Розкажеш, так?

Бабуся дивилася на неї, посміхалася і її пишні та розпатлане волосся, злегка погойдувалися. Мама пішла на роботу, а бабуся вирішила спекти улюблені пишні оладки Оленочки з родзинками.

Всім відомо, що від смачної їжі та теплого чаю людям швидше стає краще. Оленка спочатку покрутилася біля бабусі, допомогла їй збити яйця зі сметаною.

Потім додавали борошно та родзинки, рівно стільки, скільки сказала бабуся і разом замісили тісто. Але випікати оладки бабуся Оленці поки не давала. Олена пройшлася квартирою. Вона дуже любила бути вдома.

З бабусею ніколи не буває нудно. А ось мами завжди нема. Мама багато працює, бо немає тата. Олена навіть питала бабусю, чи вона не знає, де тато.

Але бабуся якось незрозуміло відповіла, що тато десь уже давно загубився ще до народ ження Оленки. А мама сказала, що їм і так добре, і ніхто більше не потрібен їм. Звичайно, Оленці добре з мамою та бабусею.

Але якби в неї був тато, то було б ще краще. Коли в садку за дівчатами приходять тата, Олена їм заздрить. Бо поряд із татом подруги як маленькі принцеси. Оленка дуже хвил юється, коли вона уявляє, що раптом зараз і за нею прийде тато. І доnомагатиме їй одягати черевики і пов’язувати шарф.

Олена зайшла до бабусиної кімнати за плюшевим котиком, якого забула на її ліжку, і застигла на місці. На підвіконні в горщику стояла бабусина квітка.

Бабуся пояснила, що дуже рідко ця колючка цвіте. Дуже рідко, може, навіть один раз у житті. І сьогодні на ній виявляється квітка, що розпустилася небаченої краси, а вони з бабусею навіть не помітили! Вона акуратно відірвала один пелюсток і вимовила заповітні слова.

Тут Оленка прочинила вікно і кинула пелюсток вниз. Вітер підхопив і поніс його дуже далеко! Оленка не встигла закрити вікно, як ще один порив вітру різко відчинив його, і горщик з квіткою впав на підлогу і розлетівся! Але невдовзі мрія Олени здійснилася. У неї тепер є тато, найкращий тато на світі!

І мама тепер така щаслива. А ще у Оленки скоро наро диться сестричка і вдома буде ще веселіше! Бабуся тепер не сkаржиться на ноги, вона така рада, що знайшовся тато Олени. А тато куnив Оленці не лише будиночок для ляльок та багато інших іграшок. Тепер у них велика родина.