Я ніколи не вірила в те, що сни можуть щось означати. Ніколи не звертала уваги на якісь символи, не читала сонники. Але минулої ночі мені наснився дідусь. Його вже немає в живих 5 років.

Дідусь просив мене з’їздити до нього до села і подивитись будинок. Справа в тому, що дідусь жив у дуже старенькому будинку, його навіть продавати нема сенсу, бо з села всі виїжджають.

На ранок я розповіла все чоловікові, і ми одразу поїхали до села. Дорогою заїхали на цвин тар до дідуся, поставили свічку в церкві, за упокій. Було дивно, але перед дідомом росли кущики, за городом явно хтось доглядав. Та й паркан був у повному порядку, його навіть хтось пофарбував.

Ми з чоловіком взагалі думали, що від дому нічого не лишилося. І тут із дому вийшов чоловік, а за ним хлопчик років 4-х.

-Вітаю, а ви хто?

— Запитав чоловік.

-Ми взагалі хотіли наш будинок подивитися, а ви хто такий? -Заходьте, я вас чаєм пригощу, зараз все розповім. Коли ми з чоловіком увійшли додому, все стояло саме так, як було за життя дідуся.

У будинку було тепло, все прибрано, так затишно та добре. Чоловік посадив нас за стіл, поставив перед нами тарілку з млинцями та чай. Потім розповів свою історію. Виявилося, що він із дитячого будинку. Як тільки випустився, то одразу одружився.

Дружину йому народила сина, потім почала сильно хво ріти. Потрібні були дорогі ліки. Тож чоловік заклав квартиру, аби вилікувати дружину.

Врятуватu її не вдалося. Дружини незабаром не ста ло, то він залишився з сином на вулиці. Збирати гроші на орендоване житло не виходило.

Тоді знайомий йому розповів, що в селі багато хто кидає свої будинки та переїжджає до міста. Тож можна оселитися. Нам із чоловіком сподобався цей чоловік.

Ми дозволили йому жити стільки, скільки він захоче. До того ж він чудово наглядає за будинком дідуся, а це для мене важливо. Ми стали частіше приїжджати до нього в гості і навіть потоваришували.

КІНЕЦЬ.