Я трохи здивувалася поведінкою своєї знайомої, з якою працюю вже 7 років в одному офісі і гарно з нею спілкувалася завжди.

Людмила – людина розумна, цікава, вона у нас працює економістом, дуже гарний фахівець.

Заробляє скільки вона – я не знаю, у нас на фірмі про це не заведено говорити, це такі корпоративні правила.

Але думаю, що більше за мене, адже вона грошей на себе, особливо, ніколи не шкодувала.

В понеділок мені надійшло повідомлення від моєї колежанки про те, що мене хочуть додати в групу у вайбері з назвою: “День народження Людмили.”

Я, звісно, додалася туди відразу, не роздумуючи, особливо.

Там були усі наші спільні друзі та її родичі, багатьох з них я знала вже, загалом десь чоловік 20.

Всі віталися, писали якісь смішні фрази, загалом атмосфера в групі була душевна і чудова.

Людмила – моя колежанка.

Та в неї такий особливий характер, вона звикла, що в сім’ї і родині всі прислухаються до неї, та й вона сама має такий норов, що якщо щось задумає, так обов’язково досягне свого.

Цього разу Людмила створила групу з нагоди свого дня народження.

Вона усіх запросила, зорієнтувала нас в часі.

Там було багато повідомлень, на яку тематику можна одягатися, звісно, за бажанням.

Багато спілкувалися між собою, але, в основному, тема там була одна – день народження Люди.

Спочатку всі в групі мило спілкувалися декілька днів.

Зранку віталися, щось писали про ситуацію в країні, хто де зараз знаходиться, хто кому допомагє, кого з родини мобілізували.

Родичі рідним співчували, в кого ситуація непроста.

Дещо дотепне іноді писали, щоб одне одного підтримати і іноді хоч трохи настрій підняти.

А потім якось знову переключилися на святкуванні і тут Людмила пише, мовляв, щоб ми не приносили кожен свій подарунок.

Вона так і написала прямо, а краще б ми усі згрупувалися, склалися грошима і купили їй щось особливе.

Щоб не було багато дрібничок, а хай якась одна, але дорога і якісна річ.

Я, щиро кажучи, дуже здивувалася цьому, бо ніколи такого не зустрічала.

Хіба таке буває ще десь?

Я ніколи й подумати не могла б, що людина просто так щось може замовляти собі не день народження, тим паче дороге.

Зараз такі важкі в країні часи, ціни ростуть, людям дуже важко, усі допомагають чим можуть нашим янголам, які нас оберігають.

А тут таке побажання, виявляється, в людини з’явилося.

Я не знаю, як інші, але я вирішила з чоловіком, що на день народження до Людмили не піду.

Бачу багато її родичів теж вийшли відразу з групи, залишилося чоловік 9.

Я поки не виходила, але точно йти не буду.

Навіть не знаю, яку суму назбирають Людмилі на подарунок.

Чи може вона права, адже розуміє, що в людей грошей зараз, особливо, не багато, кожен зможе принести якийсь маленький подарунок, а коли усі складуться, то зможуть хоч одну річ купити, але якісну і в господарстві необхідну.

Можливо, нічого тут поганого немає?

Як скажете? Як мені бути?

Фото ілюстративне.

КІНЕЦЬ.