Дід попросив сина з онуками допомогти йому у справах на ділянці. Але те, що влаштували недосвідчені городяни, у селі ще довго запам’ятають та будуть сміятися

То був другий раз, коли дівчата з татом побували в селі у бабусі з дідусем. До цього вони ще раз були тут у дитинстві, тож нічого не пам’ятають. Цього разу їх покликали на відпочинок, погодували домашніми продуктами, свіжими овочами та фруктами. Бабуся з дідусем зібрали пару великих пакетів із соліннями та вареннями.

Навіть спеціально для них коптили рибку, щоби вони відвезли з собою до міста. Дівчата перемили будинок. Вони жили в квартирі і будинок був для них чимось новим.

Батько шукав інструменти, щоб виправити за ними все, що зіпсували. Але дідусь, який знає, що син до ладу не вміє поводитися з інструментами, заздалегідь їх сховав.

— Ви не хочете купатися у ставку, але й сидіти на місці не хочеться. Може підете на мою нову ділянку і допоможете мене з картоплею? Я нещодавно купив нову невелику частину. Ділянка велика, але моя частина від кривого дерева до палиці. Там посередині є синя палиця, на місці побачите.

— Ну, що дівчатка?

Чи готові?

— Запитав батько у дочок.

— Так, тату, з радістю, — відповіли дівчатка.

— Дякую, дорогі мої. Мені складно дістатися, машина зламалася, ще складніше працювати на ділянці, здоров’я більше не дозволяє. Батько та дочки забрали необхідні інструменти, рукавички, пролізли через кущі, попрямували до ділянки.

— Ви хоч умієте? — Запитав батько у дочок.

— Звісно, ні, тату. Ми ж все життя у місті жили, у квартирі. Нічого знайдемо уроки в інтернеті.

Вони почали з краю і попрямували до середини. Процес не був складним, але оскільки дівчатка робили це вперше, потрібно було звикнути. — Так, треба картоплю навпіл, потім …

— Як, навпіл? Ось так? Дівчатка працювали повільно, ледве розбираючись. Вони встигли укомплектувати два з половиною мішки, коли на ділянці з’явилися чужинці.

— Оце rаньба. У нас на селі такого до цього не було. Серед білого дня тягати чуже.

– Ви це нам, чоловіче? – сперечався батько.

— Кому ж ще? Негайно вийдіть з моєї ділянки.

— Як із вашої?

— Батько не розумів, що відбувається. А чоловік виглядав розлюченим.

— Стривайте, ви Юрій?

— Запитала старша з дівчаток. Навколо зібрався натовп, і дідусь теж прийшов до цього часу. Виявилося, що вони на правильній ділянці просто неправильно зрозуміли настанови дідуся. Він мав на увазі роздвоєну сосну, коли говорив про криве дерево, а батько подумав, що мова про вигнуту березу.

КІНЕЦЬ.