Мати та сестра чоловіка не хочуть ділитися спадщиною, у свекрухи борr за комуналку 40 000 грн, чоловік вже одного разу сплачував частину їхнього боргу, було це три роки тому, але потім сестра почала хворіти і вирішила, що взагалі можна ні за що не платити, плюс вони виплачують борги за кредити його сестри, у квартирі вже вимкнули електрику, після того, як не стало батька ніхто у спадок не вступив, хоча минуло вже 7 років, вони просто там живуть

Мати та сестра чоловіка не хочуть ділитися спадщиною. У свекрухи борг за комуналку 40 000 грн. Чоловік вже одного разу сплачував частину їхнього боргу (20 000 грн). Було це три роки тому, але потім сестра почала хворіти і вирішила, що взагалі можна ні за що не платити.

Плюс вони виплачують борги за кредити його сестри (їх просто знімають із картки). У квартирі вже вимкнули електрику. Після того, як не стало батька ніхто у спадок не вступив, хоча минуло вже 7 років, вони просто там живуть.

В даний момент живуть на дачі, там хоч електрика є, дача записана на сестру, але на словах «половина» мого чоловіка (ну так вони розділили майно, типу навесні розмежують якось між собою, тільки це вже 3 роки переноситься на наступну весну).

Кажуть: приїжджайте, будуйте, робіть що хочете. Ми запропонували їм продати і половину сестри нам, щоб вона просто всю дачу переписала на чоловіка, а ми їм гроші, якими б вони покрили всі борги, їм увімкнули б світло, і вони нарешті могли б піти розбиратися зі спадщиною.

На що була отримана відповідь: «продати нам нічого, от якби хтось нам позичив цю суму, а ми б потім як отримували, віддавали трохи». Але мене такий варіант взагалі не влаштовує. Ці гроші для нашої родини аж ніяк не копійки. Для цього нам доведеться брати кредит, урізати власний бюджет. І це просто так?

Може, я десь неправильно думаю, але якщо допомога у розмірі двох тисяч, то ми й так їм допомагаємо. Але за фактом люди хочуть всидіти на двох стільцях, щоб і дача їм залишилася, і щоб гроші отримати. А вони ризикують усю зиму сидіти без електрики.

І шкода їх, але самій теж не хочеться добровільно занурюватись у борги просто за те, щоб потім вони подякували. Сестра колись взяла на себе відповідальність утримувати батьків за квартиру. Відповідальність, яка виявилася їй не під силу.

Чому мене зачіпає допомога рідного чоловіка? Тому що кредит, якщо що, доведеться брати мені. Чоловіку не дадуть.
Як вчинити по совісті?

Де я не права?

До речі, ще вони хочуть, щоб чоловік продав машину батька заднім числом (7 років) або просто без документів, на неї теж спадок ніхто не оформлював.

КІНЕЦЬ.