Хоч ми й жили окремо, але частенько мій чоловік бував у своїх батьків, коли мою свекруху чи дружину брата чоловіка щось у мені не влаштовувало, вони починали налаштовувати проти мене всю чоловічу стать у сім’ї, тобто свекруха говорила синам, а вони моєму чоловікові розповідали про якусь мораль

Чоловік не сприймає мене та дитину, як свою родину. У мого чоловіка є ще двоє братів, але як виявилося чи зі свекрухою мені не пощастило, чи з самим чоловіком. Тому що у нас у сім’ї почалися страшні скандали.

Хоч ми й жили окремо, але частенько мій чоловік бував у своїх батьків. Коли мою свекруху чи дружину брата чоловіка щось у мені не влаштовувало, вони починали налаштовувати проти мене всю чоловічу стать у сім’ї, тобто свекруха говорила синам, а вони моєму чоловікові розповідали про якусь мораль.

Цього всього я не розуміла спочатку, але потім дійшло, коли вони почали говорити мені в обличчя. Я почала скаржитися чоловікові, мовляв, чому всі лізуть до нас і вказують, як жити. На що він відповідав, що я вигадала це і ніхто до нас не лізе. І досі він це твердить.

Дайте слушну пораду, як мені вплинути на чоловіка, щоб він заступався і вчасно закривав рота своїм братам і батькам, якщо вони щось говорять проти мене. А так виходить якась несправедливість і у нас уже трохи зіпсовані стосунки завдяки родичам.

Чи може взагалі розлучатися з таким чоловіком? Але ми маємо дитину. Чоловік сприймає мене та дитину, як чужих, вважає, що тільки вони його сім’я, і за них він стоїть горою.

Я навіть не знаю, чи колись він розуміє, що ми теж його одне ціле. Так само нечесно по відношенню до мене та дитини! До речі, свекрухи та братам прямо говорила, щоб не лізли до нас, але вони ніяк не заспокоюються. Може якось по-іншому чоловікові пояснити?

Може в якусь ситуацію їх поставити, щоб довести, що вони справді лізуть зі своїми порадами та й не тільки?

КІНЕЦЬ.