Олена розглядала старий альбом із фотографіями та натрапила на кадри від дня народження чоловіка.

У дев’яності їм так само, як і багатьом іншим, жилося непросто.

Вона пам’ятала дуже чітко це свято чоловіка.

На той раз свекруха та колеги сказали, що прийдуть у гості.

Олена розуміла, що гостей треба чимось пригощати, але не розуміла, чим.

Грошей не було зовсім, вони жили на жалюгідні гроші, які насилу добував її чоловік на заводі.

Олена подивилася на мізерний запас грошей і важко зітхнула.

Вона взяла те, що є, і поїхала на базар.

Там їй дуже пощастило натрапити на товари по знижці та накупити багато всякого.

У результаті день народження із частуванням відбувся.

На столі лежала велика тарілка рису, курча та пиріг.

Усі розхвалювали Олену, вона змогла з простої їжі створити щось неймовірне.

Олена згадувала ті часи з усмішкою .

Зараз все було значно простіше, у плані можливостей та їжі було роздолля, але скоротилося спілкування з людьми.

Тепер рідко хто зве один до одного в гості, свята теж не так дружно та затишно відзначають.

Це все підтверджує одне – не в грошах щастя.

КІНЕЦЬ.