На моє люб’язне прохання про допомогу майбутня невістка відповіла: “Валентино Іванівно, ви мене в гості кликали для відпочинку, чи перевірити, яка я господиня?

Я була впевнена, що коли мій син одружиться, то у нас із невісткою будуть прекрасні відносини, як у доньки з матір’ю. До того ж бачила, як моя мама у свій час ладнала з дружиною брата.

Кума теж підтримувала в цьому плані й казала, що коли я підійду до невістки з добром, вона оцінить і буде ставитись відповідно. Але це була лише теорія. На практиці все виявилось зовсім інакше. Наречена мого сина показала весь свій норов, ще під час першого знайомства. Скажу по правді, навіть ворогу не побажала б таку зміюку в родині.

Коли мій Юрчик повідомив, що планує одружитись, то я щиро раділа. З майбутньою невісткою тоді я ще не була знайома, але навіть не сумнівалась, що ми порозуміємось.

Головне, щоб вони із сином кохали одне одного, для мене це найбільше щастя. Варіант, що між мною та його обраницею може виникнути якесь непорозуміння, я навіть не розглядала. Сподівалась, що Юрко не помилився з вибором. Коли дівчина прийняла його пропозицію, ми запросили їх обох у гості на пікнік, щоб ближче познайомитись.

Спершу все було добре. Василина видалась мені досить скромною, приємною дівчиною. Напередодні, я ретельно готувалась до нашої першої зустрічі, хотіла, аби все пройшло ідеально. Приготувала безліч смачних страв. Ми сіли за обідній стіл, що майорів оригінальними закусками та салатами.

Коли настав час подавати гарячі страви, я попросила Василину, щоб та мені допомогла. А вона вдала, що не почула. Спокійно продовжувала бесіду з Юрком.

Не стала повторювати ще раз. Якщо не хоче, то й не примушуватиму. Сама все подала, розставила. Ми продовжили обговорювати різні теми.

Чоловік запропонував вино з власної колекції. До нього потрібно було нарізати кілька видів сиру. Я попросила про це Василину. На моє люб’язне прохання дівчина відповіла: “Валентино Іванівно, ви мене в гості покликали відпочити, чи перевірити, яка я господиня?”

Мене вразила така різка відповідь.

Ніби я не хочу відпочити, після того, як сама приготувала цілий бенкет. А вона сиру не може нарізати, бо перетрудиться.

Після цього я зрозуміла, що дружби в нас не вийде. З таким характером зжитись буде важко. Коли обід закінчився, Василина встала та пішла з Юрою в будинок, навіть не запропонувавши прибрати зі столу. Згодом він повернувся, щоб зробити це за неї.

Моя мрія про ідеальні стосунки з невісткою розсипалась, мов замок із піску.

КІНЕЦЬ.