Коли Ігор зізнався Альбіні у своїй зраді, жінка не влаштовувала істерик та скандалів.

Новину сприйняла спокійно й навіть подякувала чоловікові за сміливість зізнатися у своїй провині.

Про те, що в неї є суперниця Альбіна знала давно. Просто вичікувала кого врешті-решт Ігор вибере.

Ще після народження дівчат-двійнят жінка відчула, що чоловік віддалився від неї. Звісно, їхнє життя докорінно змінилося. В неї не вистачало часу і на дітей, і на чоловіка.

Відчуваючи брак уваги Ігор вирішив знайти її на стороні.

Пізні повернення додому, блокування на телефоні, раптові виклики на роботу, чужий аромат після повернення додому – Альбіна не дурна, одразу про все здогадалася.

От тільки не хотіла руйнувати родини, думала, що донечкам потрібна батьківська любов та виховання.

Коли ж Ігор врешті зробив вибір і впав він на користь коханки, Альбіна була спокійна.

Жінка пішла до спальні збирати речі, Ігор думав, що випроваджують його, тому дуже здивувався, коли побачив, як дружина одягає верхній одяг, бере свою валізу й прощається з дітьми.

-Що це ти робиш? – здивовано запитався чоловік.

-Іду з дому, щоб ти мав куди привести свою коханку.

Доньки залишаються з тобою, адже їм так бракує татуся, котрий не мав часу на них через любовні походеньки. Тепер же, коли ховатися тобі не потрібно, приділи увагу і дітям. Я аліменти надсилатиму, на вихідних дочок забиратиму до себе.

Альбіна пішла, а Ігор не знав за що братися першим ділом.

Провівши один день у шкурі своєї дружини, зрозумів, яким був бовдуром, що не допомагав та не приділяв їй належної уваги.

Наступного дня у квартиру в’їхала його коханка, проте жінка ніяк не очікувала побачити в домі дітей.

-Що вони тут роблять?

-Живуть.

Це мої діти, про яких ти прекрасно знала.

-Чому ти не відав їх дружині, хто за ними доглядатиме?

-Ми з тобою.

-Я на таке не підписувалася.

Якщо думаєш, що я буду підтирати соплі та міняти підгузки чужим дітям, то дуже помиляєшся.

Коханка не пробула з Ігорем і 15 хвилин, схопила валізу й поспішила на вихід. Тато залишився сам на сам з дітьми. Довго шукав їм няню, проте усі наймані робітниці з роботою не справлялися, а гроші вимагали чималенькі. Мати відмовила сину допомогти з онучками.

Сказала, що він сам винен, нічого було дружині зраджувати.

Коли інших варіантів не залишилося, Ігор пішов до Альбіни просити вибачення й благати повернутися додому. На чоловіка чекав неприємний сюрприз. Колишня дружина мешкала не сама, а в будинку із новим кавалером.

Побачивши її щасливою та усміхненою в обіймах іншого, Ігоря аж перемикнуло від злості.

Проте ніяких прав на цю жінку він більше не мав, значить і сердитися не було причин.

Альбіна не прогнала колишнього чоловіка, запросила в дім, пригостила кавою. Запитала про причину візиту, він почав щось там ялозити про пробачення та свою дурість.

Довго жінка не слухала, просто пояснила, що свій вибір він уже зробив. Другого шансу не буде.

Стосовно дівчаток вона попередила, що забере їх до себе. У великому будинку біля рідної матері й нового татка їм буде набагато краще.

Ігор хотів було заперечити, але прекрасно розумів, що сам він не впорається.

Ось так в одну мить чоловік самотужки зруйнував своє щасливе подружнє життя. Тепер, залишившись ні з чим, він розумів, яку страшну помилку зробив, коли не підтримував дружини, не допомагав й думав лише про власні потреби. Альбіна ж щаслива, що її життя склалося саме таким чином.

Зараз вона поруч чоловіка, який цінує її по-справжньому й доньки щасливі.

КІНЕЦЬ.