Тетяна була на кухні, коли почула звуки зі спальні. Вона зрозуміла, що чоловік прокинувся і покликала його на кухню снідати. Але він щось не йшов.

Вона пішла за ним у спальню, а там стоїть перед дзеркалом і приміряє костюм двадцятирічної давнини. Дружина здивувалася. Він одягав його лише у дуже важливі свята, але років десять точно він його з шафи не діставав.

— Куди ти зібрався?

— Здивувалася дружина.

— На роботі якийсь корпоратив планується? Але ж ти знаєш, що в тебе проблеми з серцем і тобі ні краплі не можна. І взагалі, навіщо тобі цей костюм. Цей фасон вже не в моді.

Але він крутився перед дзеркалом, милувався собою, а дружині нічого не відповів.

– Мені на цьому заході пити не доведеться. Ти погладь тільки мій костюм гарненько, — попросив чоловік.

— Дивний у вас захід якийсь. Пішли вони на кухню снідати, а чоловік був дуже дивним та млявим. А дружина намагалася дізнатися чому. Вирішила, що щось із тиском, поміряла, але все було гаразд. А чоловік запевняв, що все з ним добре, просто бачив він дуже дивний сон.

А сни в нього справджуються. Уві сні його не ста ло, а в останній шлях його поклали в цьому самому костюмі. І всі дивилися та заздрили його костюму. А він гордо лежав і думав, що добре, що костюм цей зберіг.

Він хотів, щоб його ховали у ньому. А дружину просив не ховати його в чомусь іншому. Дружина сердилась на нього за такі думки, а він сказав, що нормально говорити на такі теми чоловікові та дружині. А ще у нього сер це хво ре, будь-якої миті може не витримати.

Сиділи вони й снідали, а чоловік відчув запах. Щось горіло. Побігши до кімнати, він виявив свій костюм. Тетяна поставила праску прямо на костюм і так лишила. Чоловік розгубився. Адже більше не зможе його вдягнути. Дірка прямо на животі.

— Все! Нема в чому тебе ховати. Доведеться тобі почекати бодай років сорок.

КІНЕЦЬ.