Коли ми одружилися з Михайлом, перші місяці нашого життя були непростими.

Вони були непростими, напевно, більш всього для мене.

Мій чоловік хоч і добра та уважна людина, але має дуже непростий характер.

З Михайлом мені було дуже непросто.

Якось до одруження ми з ним так легко спілкувалися, знаходили спільну мову завжди, не було у нас ні непорозумінь ніяких, ні суперечок.

А коли стали жити разом, спільний побут дуже втомлював не так і просто, як виявилося, ділити спільний простір, без звички, з іншою людиною.

Мені дуже непросто було, щиро зізнаюся в цьому.

Дуже часто були й такі дні, коли взагалі думала, що помилилася і ми не пара, іноді думала про розлучення, і такі моменти були.

А потім дізналася, що чекаю дитину і зрозуміла, що це просто подарунок долі, щоб зберегти наш шлюб.

Іноді ображалася на чоловіка, але стала згадувати слова своєї бабусі, яка ще давно мені говорила, що хорошого чоловіка потрібно берегти, краще зайвий раз змовчати і не перечити.

І, навіть, коли доходить до розлучення, жінка має зробити все, щоб зберегти шлюб.

Бабуся казала, щоб я не лягала спати без настрою, щоб не переносила образу в наступний день.

Навіть, якщо сам чоловік в чомусь винен, я перша стараюся заговорити до нього, все вияснити і помиритися з ним.

І, я сама не зогледілася, як чоловік дійсно став робити так саме, він не мовчить, щоб не було, завжди говорить і в розмові ми знаходимо щось спільне, сміємося разом.

Завдяки цій цінній пораді моєї бабусі мені вдалося зберегти свій шлюб. Тепер ми щасливі, маємо двоє діток і п’ятеро онуків.

Я сама зробила своє життя і життя своєї сім’ї щасливим та радісним.

Повірте, хто щоб не говорив, а в сім’ї все залежить від жінки.

Тільки від жінки залежить, яким буде сімейне життя.

А як гадаєте ви?

КІНЕЦЬ.