Коли батьки вирішили продати свою дачу, Тетяна видихнула з полегшенням. Вона давно вмовляла батьків продати господарство та перебратися жити ближче.

Батьки вже літні стали, самі доглядати сад не могли, тому потребували допомоги.

Таня була надто зайнята дитиною, а чоловік постійно пропадав на роботі, допомагати не було кому. Дачу батьки продали, купили квартирку у місті.

Ось минуло кілька років, Таня з чоловіком засумували за життям на природі.

Дитина вже підросла, робота Івана теж стала простішою. Гроші в сім’ї були, тож трохи порадившись, було вирішено придбати дачу.

Ми багато різних варіантів перебрали, але зупинилися на будиночку Василя Петровича.

Він жив сам і вирішив перебратися до міста. Ми придбали будинок і ділянку, вони нас повністю влаштували, і почали потихеньку наводити лад.

Ми не планували тримати господарство, хотіли просто створити зону відпочинку, тож усі грядки прибрали, хотіли замість них зробити газон.

Буквально за тиждень нас відвідав колишній власник і почав висловлювати претензії через зіпсовані грядки. -Ці грядки ми з дружиною копали, їх не можна було чіпати!

-Але це наша територія тепер, можемо на ній робити все, що нам заманеться. Василь Петрович категорично не згоден.

Щоб позбутися його, нам довелося спорудити великий паркан із серйозним замком.

КІНЕЦЬ.