У шкільні роки я переїхала з одного району міста до іншого, батьки куnили нову квартиру. Але мене часто тягнуло назад, до свого рідного двору, до друзів та однокласників. У мене з нової школи з’явилася подружка Марина, ми разом почали їздити в мій старий район. І тут Марина познайомилася із Сергійком.

Він був першим красенем у нашій школі. Марина відразу зізналася мені, що заkохалася в нього: -Ой Маріне, це погана ідея … Це ж Сергій, він з усіма зустрічається, а потім кидає, тому що з’являється нова дівчина, і так нескінченно. Але Марина мене і слухати не хотіла, вона була готова всіма способами отримати Сергія.

І в неї це вийшло, адже вона була красунею. Вона вже кохала його, до того ж жила в далекому районі, це зручно Сергію , бо можна завести другу дівчину.

Сергій швидко зблизився з нею, був таким романтиком, квіти польові дарував, по кафе часто водив, на річку купатися. Ще й з батьками Марини добре ладнав, вони сприймали його як рідного сина. Але потім мені прийшла новина від Сергія, він запросив мене на весілля, але не з Мариною.

Виявилось, що від нього заваrітніла якась дівчина, а він благородний, кинути її не може. Попросив вибачення у Марини, сказав, що їхню «любов» пам’ятатиме завжди і почав жити сімейним життям з іншою.

Марина довго, дуже довго не могла прийти до тями. Біль буквально з’їдала її зсередини і здавалося, що їй немає кінця. Мама ії тоді ще сказала Марині, що це не назавжди, скоро все минеться, треба тільки почекати.

Марина викинула всі речі, що нагадують про нього, добре, що живуть далеко, вона Сергія не бачила. Через 5 років вона зустріла хорошу людину. Вийшла за нього заміж, але тих емоцій, які були з Сергієм у неї більше не виникало. А може це просто доросле kохання, більш усвідомлене, а не емоційне, як у шкільний час.

Марина народила хлопчика, а нещодавно побачила Сергія у магазині. Вони трохи поговорили. Це було див но, але він уже не був тим красенем, якім він був у школі.

Сергій виглядав дуже втомленим і нещасним. Він представив Марині свою дружину, і це була не та дівчина, з якою він одружився 5 років тому. Значить, вона не перша дружина, та й, напевно, не остання. Марині стало спокійно. Якби вона була з Сергійком, то стала б такою ж беземоційною та нещасною, як і він сам.

КІНЕЦЬ.