Цей випадок досі обговорюють всі родичі та знайомі подружжя. Чоловік моєї подруги Люби привів у дім молоду жінку, років тридцяти, а дружині, якій вже п’ятдесят, сказав пакувати валізи.

А вона ж немає куди йти.

Її мама мешкає у далекому селі. Але чоловік налаштований рішуче, подав на розлучення, а Любі придбав квиток в один кінець та вручив 20 тисяч гривень на прожиття, доки облаштується на новому місці.

Чоловік моєї подруги успішний бізнесмен. Вони одружились, коли той тільки починав вести справи. Люба безтями у нього закохалась і готова була заради нього на все.

За кілька років вони перебрались у столицю.

Ще бувши студенткою, вона покинула навчання в університеті. Матір вмовляла не добре все обдумати й таки здобути вищу освіту, але Люба її не послухала, а зробила так, як сказав чоловік.

Тож з першого дня їх подружнього життя, подруга ніде не працювала. Її все влаштовувало. Вона дбала про сімейний затишок, давала розпорядження хатній робітниці, піклувалась про чоловіка, збирала у відрядження та кожного разу з нетерпінням чекала на його повернення. Мала час та гроші на догляд за собою.

Її життя здавалось ідеальним, багато жінок мріють так влаштуватись. У їх щасливому шлюбі не вистачало лише діточок. Але чоловік був проти нащадків, тому Любі довелось поступитись.

Згодом, сама тішилась, що вони не стали батьками, бо це неабиякі клопоти та відповідальність. Їх життя – повна чаша. Якщо чоловіка все влаштовує, то її тим більше.

Новина про те, що чоловік подав на розлучення стало для Люби неабиякою несподіванкою. Вона не була готова до такого повороту. Згодом, почали випливати інші деталі.

Ще більшим шоком для жінки стало те, що вона не має ніяких прав на майно, нажите в шлюбі. Тому після розлучення залишилась ні з чим. Чотирикімнатна квартира в столиці придбана на ім’я матері чоловіка й передана йому, як подарунок. Заміський будинок теж куплений за допомогою махінації.

Навіть на автомобілі жінка не має права власності. Можна було б позиватись до суду, але на це в Люби не було ні коштів, ні сил. Вона, навіть з комунальними платежами ніколи діла не мала.

Тепер не має іншого виходу, як повернутись до матері в стареньку сільську хату. Грошей, які дав чоловіка вистачить не на довго. Люба вагається чи залишити їх на прожиття, чи витратити на закордонний відпочинок. Ми вмовляємо її пригальмувати. Викинути гроші на вітер не найкращий варіант.

Важко їй буде звикати до сільського життя. Дорогою до мами, Люба все обдумувала та не могла збагнути, що вона зробила не так, де оступилась, чому була така самовпевнена?…

КІНЕЦЬ.