Свій День народження Катя зустріла на роботі за касою. Весь день Катя працювала. Вже закінчувався робочий день. Катя розвернулася до напарниці, що сиділа на касі поруч: -Як же я хочу, Нового Року ! – замріяно сказала вона. -Який Новий рік? Ти в календар дивилася?- здивовано відповіла Галя. Раптово Катя почула, що хтось кашлянув у неї за спиною. Вона повернулася до покупця…І… серце на мить зупинилося…
Свій День народження Катя зустріла на роботі за касою магазину. Сьогодні їй стукнуло 40 років. Але вона не звертаа увагу на це. Що святкувати? Ще один прожитий рік? – думала Катя.
Весь день Катя працювала, навіть не відходячи від свого робочого місця. Відволіклася лише на 15-ти хвилинну перерву, і то тільки через те, що до неї подзвонив син, Максим. Який в даний час служив в армії. І Катя нестерпно сумувала за Максимом.
– Мамо, Вітаю тебе з Днем Народження! – почула Катя у телефоні. Для її материнського серця ці слова стали бальзамом.
– Дякую тобі, синочку! Як ти там? Що сьогодні їли? – запитала Катя.
-Ну, мам, не починай? Макарони їли. Добре все! А ти як? – відповів Максим.
-Все добре, дорогий! Можливо, у вечері відсвяткую трошки.
– Щось у тебе голос не надто веселий, ти чимось засмучена? …- вже тривожно зауважив син.
-Синку, у мене все впорядку! – вже веселіше відповіла Катя, – тільки дзвони мені частіше. Ну добре тоді, у мене вже перерва закінчується, побіжу.
-Вітаю ще раз! Цілую – в телефоні прозвучали короткі гудки.
В продовж дня Катю переслідували невеселі думки.
– Що ж у неї доброго? Та нічого не добре! Єдина радість – Максим! Катя безмежно пишалася і любила свого сина! Але пустота в душі ставала все більш відчутною. Тим більше зараз, коли Максим так далеко. Дедалі частіше Катя думала, що їй не вистачає любові.
-Так… спокійно, куди це мене понесло.! Яка любов? Де ця любов? Я вже і забула, що таке любити… – Катя потрусила головою, спробувавши викинути такі роздуми з своєї голови.
Кохання у Каті було лише один раз в житті. Перше і останнє. Ще в юності. Це було настільки давно, що Катя вже і не могла згадати голос того хлопця, якого вона так кохала. Вона навіть почала забувати його риси обличчя, його очі, його усмішку. У пам’яті залишилися тільки спогади про їхній перший поцілуно: вона добре пам’ятала, як тремтіло її тіло, як підкошувалися її ноги, і як вистрибувало її сердечко з грудей – коли він її поцілував.
Але… Нічого не вийшло. Так часом буває…Вже через декілька років Катя вийшла заміж, та народився Максим. Коли Максиму було 2 рочки, її чоловік загуляв. Вона не стала терпіти та подала на розлучення. Від тоді Катя жила з сином – тільки у двох. Звичайно, якісь чоловіки були. А от кохання не було …
Вже закінчувався робочий день. Магазин став порожнім. Катя розвернулася до напарниці, що сиділа на касі поруч:
-Як же я хочу, Нового Року ! – замріяно сказала Катя, – хочеться мандаринків, гірлянд, ялинок !!!
-Який Новий рік? Ти в календар дивилася? Зараз тільки листопад. Ще далеко до Нового Року! – здивовано відповіла Галя.
Раптово Катя почула, що хтось кашлянув у неї за спиною. Вона повернулася до покупця…І… серце на мить зупинилося, а потім мало не вистрибнувало з грудей! Катя мовчку дивилася на чоловіка…
-Доброго вечора! Пакет потрібен? – автоматично звернулася Катя. Але тільки через те, що так довго мовчати було некрасиво.
– Заспокойся. Заспокойся – звучало у неї в голові.
Незнайомець приємно посміхнувся та сказав:
– Давно я вже не зустрічав людину, яка чекає Новий рік через мандарини та ялинку! Переважно всі хочуть великого застілля, – знову посміхнувся чоловік.
Катя механічно відсканувала його покупки, та поскладала їх у пакет, і неочікувано для самої себе випалила:
-Просто у мене сьогодні День народження! – і тут же, зніяковівши, опустила очі.
-Катю припини… не можна так витріщатися на незнайому людину! – говорила вона про себе.
– А Ви тільки у свій День Народження хочете ялинку? Чи … – запитав чоловік і чекаючи відповіді подивився на неї.
– Просто я думаю, що Новий рік без ялинки це звичайне застілля! – відповіла Катя.
Попрощавшись, незнайомець вийшов з магазину. А Катя намагалася хоч якось привести в порядок свої думки, своє палаючі щоки та шалене серце, яке так сильно стукало. Такого з нею ще ніколи не траплялося!
-Що ж це таке? Кохання з першого погляду? Та яке ще кохання? Згадай, скільки тобі років! Заспокойся! Такого просто не буває!
Катя вийшла з роботи. Вона вже майже заспокоїлася… Аж раптом її несподівоно покликав…- він.. Незнайомий чоловік стояв на протилежній стороні вулиці з букетом червоних троянд.
-Ну все.. я пропала !!! – думала Катя, йдучи на зустріч чоловіку .
– Вітаю Вас з Днем народження! Я думаю, Ви повинні любити червоні троянди. Мене Віктор звати. А вас? – запитав він, та простягнув букет Каті.
-А мене Катя, – ледве чутно відаовіла вона.
Віктор провів її додому. Ці 30 хвилин поки вони йшли, подарували стільки щастя і тепла в буденне життя Каті, що вона довго не могла заснути! Серце не знаходило місця у грудях, від тих, давно вже забутих почуттів! Все навколо змінилося! Навіть кухня, де вона сиділа за столом, стала якась більша!
Два місяці пролетіли як один день! Віктор проводжав Катю з роботи. Вони говорили про все на світі: про життя, про кіно, про книги. Каті так бракувало цього! Віктор став для неї ковтком свіжого повітря! Джерелом, що живе її самотню душу! Шкода, що графік 2 через 2 !!! У вихідні вони не зустрічалися, тільки писали один одному смс. Але при зустрічі Віктор обіймав Катю так, що вона вдихнути не могла, притулявся обличчям до її волосся і шепотів тихо-тихо:
-Катю …
А Катя танула, як лід під березневим сонцем!
-Катю, що з тобою таке? – запитували її напарниці, – Закохалася, чи що? А ну давай, признавайся!
Катя тільки посміхалася. Вона змінилася. Кохання міняє жінку! І це видно всім. На неї почали дивитися чоловіки, пропонували в кіно або на каву, робили компліменти. Катя ж тільки сиділа за касою і дарувала кожному покупцеві свою посмішку! Вона світилася від щастя! І від її світла було тепло всім!
31 грудня Катя працювала. Вона дуже надіялася, що Новий Рік вони зустрінуть удвох з Віктором. Ялинка була прикрашена, гірлянди розвішені, в холодильнику ігристе і мандарини! За весь цей час він жодного разу не був у неї вдома. Катя думала, що це хороший знак! Значить Віктор має серйозні наміри!
-Може, сьогодні він зробить мені пропозицію … – Катя навіть тремтіла від щастя!
Катя вийшла з роботи. Віктора на вулиці не було.
– Можливо, затримується, – подумала Катя.
У сумочці завібрував мобільний. Прийшло смс. Рядки попливли перед очима … На екрані було написано:
-Вибач мене, Катю … Я одружений.І я повинен відзначити це свято зі своєю донькою та дружиною.
-Я кохаю тебе! Тому не хочу від тебе це приховувати. Я не хочу, щоб ти була всього лише коханкою! Ти для мене – весь світ! Вибач, якщо зможеш … –
На тремтячих ногах Катя побрела до дому. Накрила стіл. Відкрила ігристе. Написала смс Максимові:
-З Новим роком! З новим щастям сину!
Вона зробила ковток. Швидко набрала ще кілька слів:
– Дякую за кохання, Вікторе! Прощай.
Після цього, Катя витягла сім-карту, поламала її і викинула у смітник. Спустошила келих, одяглася і пішла на вулицю. Зустрічати Новий рік!
На дворі падав сніг, все вже було білим-білим! У небі розцвітали візерунки салютів!
-Чистий лист! – подумала Катя, – Новий рік, нове життя! І нове кохання! Воно у мене ще буде! -…щасливо посміхнулася Катя.