Моя дружина завжди думала тільки про себе. Навіть коли у нас народилась дочка Оксана не цікавилась нашою сім’єю. Вона кожного дня зустрічалась з подругами, ходила у салон краси та на шопінг.

Наша дочка росла без материнської уваги я старався замінити їй двох батьків. Але я не справлявся з цим.

Дочка виросла безвідповідальною і неслухняною. Вона зв’язалась з поганою компанією і почала прогулювати уроки. Я постійно сварився з нею і заставляв вчитись. Через це вона на мене ображалась.

А потім вона вступила в університет в іншому місті і додому майже не приїжджала. Я сумував за дочкою, а вона не хотіла мене бачити.

Коли Анжеліка почала вчитись в університеті дружина заявила, що більше мене не любить і хоче жити окремо.

Ми з Оксаною розлучились. Ось так я залишився сам.

Моя мати жила за містом у невеликому будинку. Я часто їздив їй допомагати вдома. Я косив траву, садив та збирав овочі та фрукти. А потім матері не стало.

Через деякий час моя дочка знову почала зі мною спілкуватись. Вона познайомила мене зі своїм нареченим. Олександр мені не сподобався. Він здався мені ненадійним і меркантильним. Але я дочці про це нічого не сказав, я не хотів пхати носа у її життя.

Коли вони одружилися, то сказали мені, що не мають де жити.

Я вирішив їм допомогти і дозволив їм жити у моїй квартирі. А я переїхав у село в будинок, який успадкував від матері.

Дочка спочатку мені була дуже вдячною і часто разом з чоловіком приїжджала до мене в гості. Вони мені допомагали і я був щасливий.

Але через пів року вони перестали до мене навідуватись.

Вони про мене забули і через це мені дуже образливо.

Я просив їх приїхати до мене, але вони постійно знаходять, якісь відмовки. Я уже не молодий і доглядати будинок, великий сад і город не маю сил.

Я сподіваюсь, що Анжеліка одумається і приїде до мене.

КІНЕЦЬ.