Оксана з Артемом одружилися зовсім молодими, коли їм було по 18 років. Вони одружилися так швидко через ваrітність. Вагітність зберегти не вдалося, але наречені так і залишилися жити разом. Навчалися обидва на маркетолога, Оксана завжди підтягувала Артема у навчанні, писала за нього курсові.

На іспитах писала відразу відповіді на 2 квитки та тихенько передавала Артему. Вони мешкали у батьків Артема у великій квартирі, місця всім вистачало.

Відносини Оксани зі свекрухою були ідеальними, а й негативу ніякого не було. Оксана завжди мовчала. Сама ж свекруха по дрібницях до молодих не лізла, готувати Оксану не примушувала, домашніми справами не обтяжувала.

Закінчили інститут, свекор допоміг їм влаштуватися на роботу в маркетинговий відділ великої компанії, тільки Артем абияк справлявся з цією роботою, а Оксана в перший рік пішла на підвищення.

Між подружжям почалися раптові сварkи через роботу Оксани. Всю свою зарплату молоді вкладали у будівництво. Їм допомогли батьки з обох боків. За 2 роки будинок було збудовано і молоді переїхали. Оксана почала розуміти, що часу на господарювання зовсім мало.

На роботі вона досягла чергового підвищення, і Артем також трохи підтягнувся. Оксані було 27 років, і вона подумала, що настав час і про дітей подумати.

Але, на жаль, минуло три роки, а бажана ваrітність так і не настала. На роботі очікувалися зміни, звільнялася вакантна посада керівника маркетингового відділу та Оксані натякали, що можливо займе її саме вона.

Свекор запропонував їй звільнитися з компанії. Так замість неї чоловік стане новим керівником, а сама буде повноцінною господаркою будинку.

Дівчина не стала сперечатися, хоч і розлучатися з улюбленою роботою не хотілося, вона таки вирішила зайнятися питанням свого здоров’я та стати чудовою дружиною для свого чоловіка. Минуло ще кілька років. Оксана чекала на чоловіка з роботи.

Усі приготування до Нового року йшли повним ходом. Будинок уже весь світився різнокольоровими гірляндами, на кухні була вбрана ялинка. Оксана визирнула у вікно і побачила Артема з якоюсь жінкою. Вона подумала, що ця жінка може бути його колегою. Але це було негаразд.

Коли чоловік прийшов додому, він сказав, що ця жінка ваrітна і Оксана повинна піти з цього будинку. Оксана зібрала волю в кулак і піднялася на другий поверх.

Взяла велику спортивну сумку та почала збирати свої речі. Взяла все найнеобхідніше і ті прикраси, які купувала собі сама, паспорт, банківські картки. Викликала таксі.

У гаманці залишалося трохи готівки. Вона поїхала до свого улюбленого заміського пансіонату, який часто відвідувала і раніше, сподіваючись, що вільні номери та місце в ресторані на новорічну ніч там знайдеться! Оксана більше ніколи не бачила Артема. Вона знайшла собі гарну роботу та жила щасливо.

КІНЕЦЬ.