На даний час я живу одна. І мені таке цілком підходить, хоча для когось це може здатися дивним. Мені сорок шість років. Я була двічі заміжня та двічі розлучена.

Після цього зрозуміла, що одній жити куди краще. Ніхто тобі не заважає, не потрібно готувати. Від першого шлюбу в мене є син. У нашій сім’ї все було нормально рівно до того моменту, поки мій чоловік не знайшов іншу. Я не збиралася цього терпіти. Ми розлучилися, а син залишився зі мною.

Коли ми жили з сином удвох, нам вистачало грошей, але жити на широку ноги ми не могли. Колишній майже не допомагав фінансово, оскільки в нього на роботі були тимчасові труднощі.

Навіть аліменти сплачував через раз. Пізніше він разом з коханкою виїхав за кордон. Не зважаючи на зраду, нам вдалося зберегти нормальні стосунки. Мені все-таки хотілося, щоб між батьком та сином були теплі стосунки, не зважаючи на те, що в нього інша жінка та спільна дитина.

Так і сталося. Увесь цей час син спілкувався зі своїм рідним татом, а коли Матвій закінчив навчання, батько покликав його до себе жити. Він одразу погодився. Я не стала забороняти.

Так син переїхав до тата, закінчив там університет, а згодом і одружився. Навіть моя колишня свекруха після смерті заповіла свою квартиру Матвію. Сім’я чоловіка дуже любила нашого сина. Мене це не могло не тішити.

Через те, що син живе за кордоном, свекруха запропонувала записати квартиру на мене. Сказала, ніби її можна здавати в оренду та мати з цього додаткові кошти.

А коли син повернеться, чи захоче продати ту квартиру, то матиме на це повне право. З цих грошей назбиралася непогана сума, адже жила я лише на свою зарплату. Я людина економна, тож не витрачаю багато грошей. Ти паче мені одній не так і багато треба. Згодом в моєму житті появився Петро.

Ми з ним знаходили спільну мову у всьому, окрім грошей. Я завжди відкладаю, а він витрачає. Бувало й таке, що Петро міг витратити усю свою зарплату на техніку, яку просто захотів.

Він з легкістю витрачав кошти, тоді як я рахувала кожну копійку. Оскільки він витрачав чимало грошей, ясна річ, чоловікові не вдавалося нічого відкласти.

У Петра теж є дочка від першого шлюбу. Вона вже одружена та має дітей. Якось Марина прийшла до Петра та стала просити в нього грошей на квартиру. Вони з чоловіком вирішили придбати власне житло. Більша сума в них була, не вистачало 300 тисяч гривень.

У мого чоловіка ж не було жодних заощаджень. Воно й не дивно. Можливо я вчинила не дуже гарно, але я сказала, що також не маю грошей. Я не дала доньці Петра свої заощадження.

А Марина з чоловіком таки взяли житло в кредит та помалу виплачують його. Я ж так і не розповіла Петрові про свої заощадження та про квартиру від свекрухи.

Все було добре до одного моменту. Поки до мене не прийшла сестра та не попросила грошей на операцію чоловіка, якому треба було терміново робити операцію.

Я без роздумів віддала їй всі свої заощадження. Після цього мій чоловік про все дізнався. Його це неабияк обурило, адже колись я не допомогла Марині, а тут у мене знайшлися гроші для чоловіка моєї сестри. Я не стала нічого пояснювати Петрові, та й зрештою, не бачила в цьому потреби.

Зробила так, як вважала за потрібне. Він зібрав речі та пішов від мене. Через два тижні я дізналася, що Петро подав на розлучення. Спочатку я трохи сумувала за чоловіком, а згодом змирилася.

Гадаю, я вчинила правильно. Це мої гроші, і я маю право розпоряджатися ними на власний розсуд. Мені сорок шість років, я зрозуміла, що жити одній – найкраще рішення. Я час від часу їжджу в гості та сина та нарешті стала жити у своє задоволення.

КІНЕЦЬ.