Я довго не могла завагітніти. А коли ми з чоловіком наважилися взяти дитину з дuтяч0г0 бyдuнкy, мені був сорок один рік. Вирішили взяти дорослого хлопчика.

По-перше, хотіли пропустити момент дитячих памперсів, по-друге, мені не дуже хотілося бути старою, коли мій син виросте.

У дитячому будинку нам одразу припав до душі один хлопець. Йому було шість років. На свій вік ця дитина була надзвичайно талановитою та розумною.

Ми щотижня приходили до нього, приносили подарунки та декілька раз водили його в парк розваг. Коли всі формальності були вирішені, ми забрали хлопчика звідти та привезли в наш дім, де на нього вже чекала дитяча кімната з іграшками.

Нам вдалося налагодити з ним чудові стосунки, допоки на порозі нашого дому не з’явилася жінка, яка представила себе його біологічною матір’ю. Вона сказала, що прийшла за сином. Але ми заявили про те, що відтепер ми законні батьки дитини й не хочемо більше бачити цю жінку.

Свій вибір вона колись зробила. Думаю, ви б також так вчинили, якби побачили, як вона виглядає та себе поводить. Думали, на цьому інцидент вичерпаний.

Але потім ми стали помічати, що з нашої квартири зникають речі. Спочатку я не могла знайти подаровані бабусею кульчики. Потім чоловік десь загубив свій гаманець. Далі були телефон та планшет. Мені не хотілося в це вірити, але я стала підозрювати нашого сина.

Сусідка напроти таки підтвердила мої підозри. Вона розповіла, що як тільки ми зранку йдемо на роботу, до нашої квартири приходить якась жінка.

Вона розмовляє з нашим сином, після чого той виносить їй речі з нашої квартири.

Тоді нам все стало зрозуміло.

Навіть не знаю, що тепер робити. Викликати поліцію. Невідомо що синові наговорила та жінка, якщо спонукала його на такі дії. Геть неприємна ситуація вийшла.

КІНЕЦЬ.