Оксана була старшою від брата всього на три роки. Та маму свою, на жаль, не пам’ятала. Вона була зовсім маленькою, коли найкраща мамина подруга Наталя відбила у неї чоловіка і змусила маму покинути сім’ю та житло. Після чого пані Наталя остаточно оселилась у новій родині. Оксану вона ніколи не сприймала за дочку.

А тато ніби нічого не помічав, завжди підтримував дружину. Кожного разу, коли Наталя сварила дівчинку, батько тільки мовчки кивав головою.

Маленькій Оксанці тоді здавалось, що тато її зовсім не любить.

Після народження брата Олега стало ще гірше. Вони любили і балували тільки його. Оксані ж дісталась роль хатньої робітниці – прибирання, прання, приготування їжі. Так як вона гарно вчилась, змогла вступити в хороший інститут. Проте батько не хотів утримувати дочку. В нього підростав довгожданий син, все було лише для нього.

Тому Олег і виріс абсолютно некерованим. Ще будучи малою дитиною, постійно ображав сестру. Та що б він не вчинив, у цьому звинувачували старшу дочку. Тато і тітка Наталя навіть не хотіли чути, що син міг бути винним. Покарання були лише для Оксани.

А коли все таки заставали Олега за шкодою, сварили дочку, що вона не вгледіла за братом. А Олегу таке ніби приносило задоволення. Він радісно сміявся кожного разу, коли сестра отримувала чергове покарання. Тоді то Оксана і вирішила пошвидше втекти з батьківського дому.

Дякувати добрим людям, в інституті їй запропонували кімнату у гуртожитку.

В магазині поруч вона знайшла підробіток по вечорам, щоб мати якусь копійку на прожиття. Але цього не завжди вистачало. Особливо на студентські розваги. Бували дні. коли Оксана не могла собі придбати достатньо продуктів. не те що одяг новий. Виручила одногрупниця, віддавши свої ношені плаття та туфлі. Адже у неї було багато нових.

Отримавши диплом з відзнакою, дівчина знайшла чудову роботу. З першої зарплати орендувала пристойну квартиру. А потім і з рідною мамою нарешті зустрілися. Звичайно правильніше сказати, що Валентина Петрівна розшукала доньку. Виявилось, що мама всі ці роки будувала бізнес за кордоном. Потім вирішила розширити його на Батьківщині, тому і повернулась в рідне місто. По приїзду найперше знайшла дочку.

Розмова одразу вийшла душевною. Мама пообіцяла більше не залишати її на самоті. Хоча Оксан і запевнила маму, що й сама добряче справляється.

Тому мама подарувала їй квартиру, а такий подарунок точно не завадить. До того ж квартиру простору, на три кімнати. Валентина Петрівна не хотіла щоб доньк скиталась по чужих хатах. Пізніше забрала дочку у власний бізнес. Оксана була розумна і роботяща. Вже два роки по тому Оксана керувала декількома офісами по всій країні. Одного дня мама довірила Оксані відкрити новий в іншій країні. Та потрібно було залишатись на місці не менше року, допоки зможе налаштувати роботу. Крім Оксани більше ніхто не міг цього зробити.

В день зборів у поїздку Оксані зателефонував батько. Почав жалітись як їм важко. Олег недавно одружився, а в невістки виявився важкий характер. Оксана випадково сказала, що їде надовго закардон. Тільки батько то почув, став благати Оксану, щоб вона дозволила брату пожити у неї, поки молодята не стануть на ноги. Батько все ж таки визнав, що виростив ледацюгу. Який до того ж знущався над ним. Синок виявився ще тим егоїстом. Батько хотів хоч трохи пожити спокійно. Оксані стало шкода старого, вона й погодилась.

П’ятнадцять місяців промайнули як день. Перед приїздом Оксана зателефонувала Олегу попередити. Тільки почала говорити про це, брат накричав на неї і кинув слухавку. Все ж в день повернення Оксана приїхала до своєї квартири. Здивуванню її не було меж, коли ключ не підійшов до замка. Вона, нічого не розуміючи, почала натискати на дзвінок. Двері з розмахом відчинились, перед нею стояла дружина брата. Сходу почала кричати на Оксану, щоб та забиралась звідси. Мовляв це їх житло, і вони тепер тут хазяї.

Оксана спробувала дізнатись у свого батька, чому вона не може потрапити у власну квартиру. Батько намагався вмовити її віддати квартиру молодшому брату, адже їй залишиться спадок від рідної матері. А він вже стомився тягнути на своїх плечах сина. Та Оксана навіть слухати не стала. Як не крути, ця квартира її по закону і вона має повні права на неї. Валентина Петрівна забрала дочку на ніч у своє житло. З самого ранку вони знову поїхали туди. По догорі викликали правоохоронців. Олег з дружиною зазіхали на квартиру незаконно.

Коли поліція змусила їх виїхати з дому, крик стояв на весь двір. Половина сусідів збіглись подивитись на цю виставу. Одразу батько пригрозив Оксані, що більше не буде з нею спілкуватись. А їй вже й немає до того діла. Ця сімейка завдала забагато болю.

КІНЕЦЬ.