Декілька днів тому я їхала на навчання у трамваї. Настрій у мене був поганий, бо вчора я посварилась з одногрупницею. Посварились ми через дрібниці, але я ще й сьогодні продовжувала ображатись на неї.

Я знала, що побачу Оксану в університеті і через це переживала. Мені не хотілось з нею бачитись і розмовляти.

У трамваї не було багато людей, тому я сіла на позаду двох літніх жінок. З їхньої розмови я зрозуміла, що вони недавно вийшли на пенсію.

Незнайомки виглядали дуже гарно. Вони були нафарбовані, мали манікюр і були одягнуті зі смаком.

Вони на наступний тиждень планували поїхати відпочивати у Карпати. Подруги з нетерпінням чекали коли поїдуть на відпочинок.

Одна з них сказала до іншої:

 – Я хочу піднятись на гору.

 – А я хочу знайти гриби і зібрати чорниці. А ще ходити на мотузковій доріжці.

 – Яка мотузкова доріжка. Ти ж впадеш?

 – Не впаду. Я молода і сильна.

– Ти не молода. Ти що забула скільки тобі років? Розсиплешся!!!

– Роби, як вважаєш за потрібне. А я ще збираюсь кожного вечора у місцевий клуб на танці ходити. А ти будеш сидіти у номері!

Після почутого у мене піднявся настрій. Я вирішила помиритись з одногрупницею. Я б хотіла, щоб у мене в старості була подруга з якою я б їздила відпочивати.

КІНЕЦЬ.