Через три роки шлюбу ми все ж таки розлучuлuся, я жила одна з донькою, але складнощів не було, мама допомагала, поки я працювала, а дочка пішла до садка, начебто все було нормально, жила собі, навіть намагалася знайти заміну чоловікові, але мені не хотілося серйозних стосунків
Я зійшлася з колишнім чоловіком, але не впевнена, що це правильне рішення. Не можу зрозуміти, чи є нова іскра між мною та колишнім чоловіком.
Шість років тому ми почали жити разом, і коли офіційно оформили шлюб, я дізналася, що чекаю дитину.
Спочатку все було добре, а потім почалися сварки через фінанси, його шкідливі звички, а також через ревнощі з мого боку.
Ревнувала я не безпідставно, тому що чоловік приділяв увагу іншим дівчатам.
Мені здавалося, що мене спеціально замкнули у чотирьох стінах із маленькою дитиною, щоб я нічого не могла з’ясувати. І оскільки накопичилося багато всього, я постійно зривалася в скандали.
Через три роки шлюбу ми все ж таки розлучилися. Я жила одна з донькою, але складнощів не було: мама допомагала, поки я працювала, а дочка пішла до садка.
Начебто все було нормально, жила собі. Навіть намагалася знайти заміну чоловікові, але мені не хотілося серйозних стосунків.
За півтора року чоловік знову з’явився на горизонті. Після довгих опорів з мого боку ми знову зійшлися, але не одружилися.
Пристрасть наче й прийшла, але він пив і на цьому ґрунті були проблеми з фінансами.
Мені здається, що без нього все ж таки краще, але сумую, та й доньці батько потрібен…
Марія, 31 рік
КІНЕЦЬ.