— Після весілля житимемо з моїми батьками! Гроші на оренду житла не витрачатимемо, швидше накопичимо на власну квартиру, — сказав Ігор, і Марина погодилася з аргументом. Хоча жити зі свекрами не дуже й хотіла. — На весілля запросимо лише близьких родичів.

Зайві гості, зайві витрати, – сказав Ігор. — Я хочу запросити подруг, щоб вони потішилися за мене! – заперечила Марина. — Нехай радіють із боку, годувати їх необов’язково! — Але Тетяну я все одно запрошу! – наполягла Марина.

— Гаразд. Якщо так хочеш, запрошуй, — буркнув невдоволений наречений. — Ігоре, мені не вистачає на весільну сукню. Скинь мені не картку грошей, – зателефонувала Марина нареченому. — Заради одного дня куnувати сукню? Зайве витрачання грошей!

Знайди у своєму гардеробі ошатну сукню! На всяку нісенітницю грошей не дам! — відмовив їй Ігор… Засмучена Марина мало не в сльозах прибіrла до подруги.

— Він такий скупий! — сказала вона. — Тоді може не виходитимеш за нього заміж? — Запитала Тетяна. — Таню, мені вже тридцять років! Де я ще чоловіка знайду?

Та й батьки дуже зраділи моєму шлюбу. Тепер мені їх засмучувати через сукню? — Гаразд. Я тобі доnоможу. У мене залишилося весільне плаття. Має тобі підійти… Весілля, що відбулося в кафе, пройшло нормально. Подарунки в конвертах Ігор складав до своєї кишені.

«Ми тепер сім’я, і немає жодної різниці у кого зберігатимуться гроші», подумала Марина, але була неприємно здивована тим, що чоловік відразу ж почав перевіряти вміст конвертів, перевіряючи, хто скільки подарував. Довго не святкували, невдовзі нечисленні гості почали розходитися.

А Ігор став збирати залишки частування на столі до заздалегідь приготовлених пакетів. – Три дні витра чатися на їжу не треба буде! – радісно коментував він свої дії. — Чого стоїш? Доnомагай! Марина, нічого не сказавши, вийшла з кафе. Окинула стоянку поглядом. Батько з мамою ще не поїхали.

Вона підбіrла до машини батька і сіла до неї. — Я з вами! — сказала вона батькам. — Додому? – уточнив батько. — Так, — відповіла дочка, і батько пішов машини. Марина була вдячна батькам, що вони нічого не питали. Швидше за все бачили непристойні вчинки чоловіка…